-
1 to
1. advозначає:1) приведення до належного стану; передається дієслівними префіксами при-, за-2) початок дії — за, доto set to smth. — братися за щось (до чогось)
3) опритомненняto and fro, to and again, to and back — туди й назад
2. prepвказує на:1) напрям — до, в, у, на2) рух до зіткнення з чимсь — на, за3) відстань — до4) розташування відносно чогось — на, від5) тимчасове перебування — у, в6) відвідання чогось — до, в7) відношення до когось — до, для, з, за8) призначення, право, підпорядкованість — на, в, у, проin answer to smth. — у відповідь на щось
9) межу, ступінь — до12) належність, складову частину — від, доten to a shilling — десять (штук) за шилінг
3. parttell him if you want to — скажіть йому, якщо хочете (сказати)
he was seen to enter the house — бачили, що він зайшов у будинок
* * *I [tuː] adv1) доведення до потрібного стану або положення, передається дієслівними приставками при-, за-2) початок дії заwe turned to gladly /with a will/ — ми з натхненням узялися за роботу
they were hungry and fell to — вони були голодні, накинулися на їжу
to bring smb to with smelling salts — привести кого-н. у свідомість нюхальною сіллю
a ship moored head to — корабель, пришвартований проти вітру
to and fro см. to and fro. to and again іст. to to and fro. to and back — = to and fro
close to — поруч, біля
we were close to when it happened — ми були поруч, коли уе трапилось
II prepkeep her to! — мop. тримай до вітру ( команд)
1) у просторовому значенні вказує на: напрям до, в, наhead to the sea [to the wind] — мop. проти хвилі [вітру]
to go to town — їхати /відправлятися/ в місто
to go to the sea — їхати до моря, поїхати на морі
to turn to the left [to the right] — повернути ліворуч [праворуч]
to point to smth — вказувати на що-н.
to see smb to the station [to the corner] — проводити кого-н. на вокзал [до кута]
he wears his best clothes to church — він ходить в церкву в парадному костюмі; рух до зіткнення з чим-н. на, за, до
he swung his kit-bag to his back — він закинув мішок з речами за спину; відстань до
it is five miles to the station — до станції п'ять миль; положення по відношенню до чого-н. до, на; разом з імен. передається прислівником
to lie to the south [to the north]of — лежати /улаштуватися/ на південь від
the window looks to the north [to the south] — вікно виходить на північ [на південь]
placed at the right angle to the wall — поставлений під прямим кутом по відношення до стіни; тимчасове місцеперебування (після дієслова be в перфекті) в
have you been to bed — є ви спалиє; aмep., дiaл. перебування в якому-н. місці в
he is to home — він вдома; відвідини якої-н. установи в
to go to the theatre — ходити /йти/ в театр
2) вказувати на особу, рідше предмет, до якого направлена дія до, перед; часто передається дaв. відмінкомgreetings to smb — вітання кому-н.
to listen to smb; smth — слухати кого-н., що-н.
to speak to smb — розмовляти з ким-н.
to send smth to smb — послати що-н. кому-н.
to explain smth to smb — пояснити что-н. кому-н.
to reveal a secret to smb — розповісти кому-н. секрет
to apologize to smb — вибачитися перед ким-н.
who (m) did you give the letter to — є кому ви віддали листє; особа або предмет, сприймаючі яку-н. дію або враження або те, що є об'єктом яких-н. відносини до, для; по відношенню до; передається дaв. відмінком
attitude to smb; smth — відношення до кого-н., чого-н.
his duty to his country — його борг по відношенню до батьківщини, його патріотичний борг
known [unknown]to smb — відомий [невідомий]кому-н.
clear to smb — ясний кому-н. /для кого-н. /; favourable [unfavourable]to smb сприятливий [несприятливий]для кого-н.
unjust to smb — несправедливий до кого-н.
pleasing to smb — приємний кому-н.
to be cruel to smb — бути жорстоким до кому-н.
it was a mystery to them — для них це було загадкою; особа, що емоційно або інтелектуально зацікавлена в чому-л; запередається дaв. відмінком
what is that to you — є тобі яка до цього справає; ти тут до чогоє; чому це тебе цікавитьє
life is nothing to him — він не дорожить життям особа, на честь якої що-н. здійснюється або проголошується на честь, за; передається дaв. відмінком
to build a monument to smb — спорудити пам'ятник кому-н. /на честь кого-н. /
3) вказує на об'єкт висловлювання в, про, на або додаткова пропозиціяto bear witness to smth — надавати свідчення про що-н.
to testify to smth — показувати, що; уявляти докази про те, що
to swear to smth — присягнутися в чому-н.
to speak to smth — висловлюватися на підтримку чого-н.
to confess to smth — зызнаватися в чому-н.
to allude to smth — посилатися або натякнути на що-н.; об'єкт правовідносин, претензії на
to have a right to smth — мати право на, будь-що.
to lay a claim to smth — заявити претензію на що-н.
a document of title to land — документ, що дає право на володіння землею; ( свідому) реакцію на що-л на; передається дaв. відмінком
obediance to smb's orders — ( непокора чиємусь наказу)in answer /in reply/ to smth y — відповідь на що-н.
to reply to smb — відповідати кому-н.
to come to smb s call — з'явитися на чиєсь прохання
what do you say to a short walk — є як щодо того, щоб піти прогулятисяє; емоційну реакцію на що-л або оцінку чого-н. до
to his surprise [sorrow] — на його здивування [засмучення]
to his credit — на його честь; пoeт. реакцію неживих предметів на що-л: waves sparkling to the moonbeams хвилі, що виблискують в місячному світлі
flimsy houses that shake to the wind — легкі будиночки, які тремтять від вітру
to the end, to the last — до кінця
to a high degree y — високій /в большой/ ступеню
to the exclusion or all others, — ніхто більший, ніхто інший
stripped [naked]to the waist — роздягнений [голий]до поясу
rotten to the core — наскрізь гнилий, такий, що прогнив до серцевини: to fight to the last drop of ones blood битися до останньої краплі крові
to defend ones country to the death — стояти на смерть, захищаючи батьківщину
to count up to ten [to a hundred] — рахувати до десяти [до ста]
to cut smth down to a minimum — довести що-н. до мінімуму
the membership of the club increased to 350 — кількість членів клубу досягла 350; the room was hot to suffocation від спеки в кімнаті нічим було дихати; часову межу до
the custom survives to this day — звичай, що зберігся до наших днів /існує е досі/; I shall remember it to my dying day я пам'ятатиму це до смерті; ступінь точності до
to guess the weight of smth to within a kilo — вгадати вагу чого-н. майже до кілограма
the train arrived to a minute — потяг прибув хвилина в хвилину; межі коливань до
the weather over the period was moderate to cool — погода в цей період коливалася від помірної до прохолодної; зміна положення або досягнення нового стану в, до, на; передається дієсловом
to tear smth to pieces /to bits/ — розірвати що-н. на шматки
to beat smb to death — побити кого-н. до смерті
he grew to manhood — він став дорослою людиною; міру покарання до
to sentence smb to prison [to deportation] — засудити кого-н. до тюремного увязнення [до висилки]
to sentence smb to death — засудити кого-н. до смерті /до смертноъ кари/
5) вказує на перехід до іншої теми в розмові, до іншого заняття доhe turned to the page he had marked — він повернувся до сторінки, яку відмітив
the conversation turned to painting — розмова плавно перейшла до живопису; початок дії за
to fall/to set є to turn/ to smth — братись за що-н.
he turned to eating [to reading] — він взявся /пішов/ за їжу [за читання]
6) вказує на ціль, мету на, до, для, з ціллю7) = toady I 28) ласк. icт. дитинка, жабеня••to treat smb like a to under the harrow — зневажати /третирувати/ кого-н., тримати кого-н. у чорному тлі
-
2 to
I [tuː] adv1) доведення до потрібного стану або положення, передається дієслівними приставками при-, за-2) початок дії заwe turned to gladly /with a will/ — ми з натхненням узялися за роботу
they were hungry and fell to — вони були голодні, накинулися на їжу
to bring smb to with smelling salts — привести кого-н. у свідомість нюхальною сіллю
a ship moored head to — корабель, пришвартований проти вітру
to and fro см. to and fro. to and again іст. to to and fro. to and back — = to and fro
close to — поруч, біля
we were close to when it happened — ми були поруч, коли уе трапилось
II prepkeep her to! — мop. тримай до вітру ( команд)
1) у просторовому значенні вказує на: напрям до, в, наhead to the sea [to the wind] — мop. проти хвилі [вітру]
to go to town — їхати /відправлятися/ в місто
to go to the sea — їхати до моря, поїхати на морі
to turn to the left [to the right] — повернути ліворуч [праворуч]
to point to smth — вказувати на що-н.
to see smb to the station [to the corner] — проводити кого-н. на вокзал [до кута]
he wears his best clothes to church — він ходить в церкву в парадному костюмі; рух до зіткнення з чим-н. на, за, до
he swung his kit-bag to his back — він закинув мішок з речами за спину; відстань до
it is five miles to the station — до станції п'ять миль; положення по відношенню до чого-н. до, на; разом з імен. передається прислівником
to lie to the south [to the north]of — лежати /улаштуватися/ на південь від
the window looks to the north [to the south] — вікно виходить на північ [на південь]
placed at the right angle to the wall — поставлений під прямим кутом по відношення до стіни; тимчасове місцеперебування (після дієслова be в перфекті) в
have you been to bed — є ви спалиє; aмep., дiaл. перебування в якому-н. місці в
he is to home — він вдома; відвідини якої-н. установи в
to go to the theatre — ходити /йти/ в театр
2) вказувати на особу, рідше предмет, до якого направлена дія до, перед; часто передається дaв. відмінкомgreetings to smb — вітання кому-н.
to listen to smb; smth — слухати кого-н., що-н.
to speak to smb — розмовляти з ким-н.
to send smth to smb — послати що-н. кому-н.
to explain smth to smb — пояснити что-н. кому-н.
to reveal a secret to smb — розповісти кому-н. секрет
to apologize to smb — вибачитися перед ким-н.
who (m) did you give the letter to — є кому ви віддали листє; особа або предмет, сприймаючі яку-н. дію або враження або те, що є об'єктом яких-н. відносини до, для; по відношенню до; передається дaв. відмінком
attitude to smb; smth — відношення до кого-н., чого-н.
his duty to his country — його борг по відношенню до батьківщини, його патріотичний борг
known [unknown]to smb — відомий [невідомий]кому-н.
clear to smb — ясний кому-н. /для кого-н. /; favourable [unfavourable]to smb сприятливий [несприятливий]для кого-н.
unjust to smb — несправедливий до кого-н.
pleasing to smb — приємний кому-н.
to be cruel to smb — бути жорстоким до кому-н.
it was a mystery to them — для них це було загадкою; особа, що емоційно або інтелектуально зацікавлена в чому-л; запередається дaв. відмінком
what is that to you — є тобі яка до цього справає; ти тут до чогоє; чому це тебе цікавитьє
life is nothing to him — він не дорожить життям особа, на честь якої що-н. здійснюється або проголошується на честь, за; передається дaв. відмінком
to build a monument to smb — спорудити пам'ятник кому-н. /на честь кого-н. /
3) вказує на об'єкт висловлювання в, про, на або додаткова пропозиціяto bear witness to smth — надавати свідчення про що-н.
to testify to smth — показувати, що; уявляти докази про те, що
to swear to smth — присягнутися в чому-н.
to speak to smth — висловлюватися на підтримку чого-н.
to confess to smth — зызнаватися в чому-н.
to allude to smth — посилатися або натякнути на що-н.; об'єкт правовідносин, претензії на
to have a right to smth — мати право на, будь-що.
to lay a claim to smth — заявити претензію на що-н.
a document of title to land — документ, що дає право на володіння землею; ( свідому) реакцію на що-л на; передається дaв. відмінком
obediance to smb's orders — ( непокора чиємусь наказу)in answer /in reply/ to smth y — відповідь на що-н.
to reply to smb — відповідати кому-н.
to come to smb s call — з'явитися на чиєсь прохання
what do you say to a short walk — є як щодо того, щоб піти прогулятисяє; емоційну реакцію на що-л або оцінку чого-н. до
to his surprise [sorrow] — на його здивування [засмучення]
to his credit — на його честь; пoeт. реакцію неживих предметів на що-л: waves sparkling to the moonbeams хвилі, що виблискують в місячному світлі
flimsy houses that shake to the wind — легкі будиночки, які тремтять від вітру
to the end, to the last — до кінця
to a high degree y — високій /в большой/ ступеню
to the exclusion or all others, — ніхто більший, ніхто інший
stripped [naked]to the waist — роздягнений [голий]до поясу
rotten to the core — наскрізь гнилий, такий, що прогнив до серцевини: to fight to the last drop of ones blood битися до останньої краплі крові
to defend ones country to the death — стояти на смерть, захищаючи батьківщину
to count up to ten [to a hundred] — рахувати до десяти [до ста]
to cut smth down to a minimum — довести що-н. до мінімуму
the membership of the club increased to 350 — кількість членів клубу досягла 350; the room was hot to suffocation від спеки в кімнаті нічим було дихати; часову межу до
the custom survives to this day — звичай, що зберігся до наших днів /існує е досі/; I shall remember it to my dying day я пам'ятатиму це до смерті; ступінь точності до
to guess the weight of smth to within a kilo — вгадати вагу чого-н. майже до кілограма
the train arrived to a minute — потяг прибув хвилина в хвилину; межі коливань до
the weather over the period was moderate to cool — погода в цей період коливалася від помірної до прохолодної; зміна положення або досягнення нового стану в, до, на; передається дієсловом
to tear smth to pieces /to bits/ — розірвати що-н. на шматки
to beat smb to death — побити кого-н. до смерті
he grew to manhood — він став дорослою людиною; міру покарання до
to sentence smb to prison [to deportation] — засудити кого-н. до тюремного увязнення [до висилки]
to sentence smb to death — засудити кого-н. до смерті /до смертноъ кари/
5) вказує на перехід до іншої теми в розмові, до іншого заняття доhe turned to the page he had marked — він повернувся до сторінки, яку відмітив
the conversation turned to painting — розмова плавно перейшла до живопису; початок дії за
to fall/to set є to turn/ to smth — братись за що-н.
he turned to eating [to reading] — він взявся /пішов/ за їжу [за читання]
6) вказує на ціль, мету на, до, для, з ціллю7) = toady I 28) ласк. icт. дитинка, жабеня••to treat smb like a to under the harrow — зневажати /третирувати/ кого-н., тримати кого-н. у чорному тлі
-
3 mission statement
мен. програмна заява; заява про цілідокладна заява з викладом мети, завдання, довгострокових цілей організації тощо; ♦ програмна заява спрямовує працівників (employee), членів організації на певний напрям діяльності для досягнення спільної мети═════════■═════════to draw up a mission statement складати/скласти програмну заяву; to issue a mission statement видавати/видати програмну заяву; to prepare a mission statement готувати/підготувати програмну заяву* * * -
4 націоналізм
НАЦІОНАЛІЗМ - спрямування політичної думки, політична ідеологія та політична практика, в центрі уваги яких знаходиться нація як ідея (або поняття) та як цінність. Різновиди Н. (типологія Н.) залежать передусім від того, як розуміють націю та її формування. Оскільки формування та утвердження нації здійснюється в конкретних суспільно-історичних обставинах, то різноманітність форм Н. є наслідком пристосування до цих обставин. В дослідженні Н. важливим є питання про співвідношення Н. з іншими напрямами політичної думки та відповідними політичними ідеологіями. Н. - як певний напрям політичної думки (певне коло ідей та проблем), як політична ідеологія та політична практика - не виступав на Заході до кін. XIX ст. в ролі окремої політичної ідеології, а був складником лібералізму, консерватизму, соціал-демократизму (у XX ст. став складником комунізму). У міру дедалі чіткішого усвідомлення цими ідеологіями своїх принципів вони почали піддавати Н. критиці, що, зрештою, теж допомогло встановити відмінність між Н. та цими (іншими) ідеологіями. Іноді ідуть шляхом спрощених формулювань, стверджуючи, що Н. - це національний егоїзм, абсолютизація інтересів своєї нації за рахунок інтересів інших націй. Але такі формулювання не враховують того, що Н. може виступати і як рух за звільнення, і як виправдання певних форм насильства та гноблення (у цьому він не відрізняється від лібералізму, консерватизму, соціалізму та комунізму). Внаслідок великої різноманітності форм Н. часто твердять, що потрібно говорити не про Н. як щось єдине, а тільки про різні Н. Все ж очевидно, що попри всю різноманітність форм Н., вони містять в собі і спільні елементи. Шляхом порівняння встановлюють деякі спільні та відмінні елементи в різних версіях Н. та пропонують різного роду типології Н. Під кутом зору міжнаціональних взаємин існує поділ на експансіоністські Н. (переважно державних націй) та захисні Н. (переважно недержавних націй). В залежності від того, держава чи культура є найважливішою цінністю в Н., розрізняють політичний та культурний Н. (культурний Н. переважно розуміє державу не як самоціль, а як засіб утвердження самобутньої культури). Під кутом зору того як Н. мислить співвідношення особи та нації, розрізняють ліберальний (демократичний) Н. та інтегральний (тоталітарний) Н. Політичний рух етнічних груп та національних меншин за розширення своїх прав (іноді аж до здобуття територіальної автономії чи незалежності) позначають як "етнічний Н." або "етнорегіоналізм". Термін "етнічний Н." іноді застосовують також до державницького Н., якщо його основою є певна національна більшість ("корінний етнос", "титульна нація") та якщо він надмірно наголошує елементи своєї етнічної культури як основи громадянської консолідації. Але щодо західних націй, у бутті яких етнічний чинник відіграє традиційно важливу роль (мова, історичні традиції, політична символіка тощо), то цей термін зазвичай не застосовують, оскільки припускають, що в бутті цих націй провідну роль відіграють політико-правові засоби - т. зв. "громадянський Н."В. Лісовий -
5 set
I1. n1) комплект, набір; колекція6) вставні зуби; вставна щелепа2) сервіз3) гарнітур4) прибор, приладдяtoilet (dressing-table) set — туалетний прибор
5) комплект видання (журналу, газети)6) серія, ряд; система; сукупність7) група, компанія, коло, склад (команди)8) набір, склад (студентів тощо)9) банда, ватага; зграя10) театр. декорація11) кін. знімальний майданчик12) прилад, апарат; установка; агрегат13) радіоприймач, радіоапарат14) ряд музичних творів, які становлять одно ціле15) збірн. церковні дзвони16) умебльована квартира17) упряжка18) брущатка20) розстановка гравців21) гірн. оклад кріплення22) мат. множина23) друк. гарнітура шрифту24) друк. набір25) тк. sing лінія, загальні контури26) будова, конфігурація, статура27) напрям (вітру, ріки)28) спрямованість; тенденція29) нахил, відхилення31) нора борсука32) затримка, зупинка33) молодий пагонець; зав'язь34) садивний матеріал37) тех. залишкова деформація38) тех. обтискачto make a dead set at smb. — а) нападати на когось; критикувати когось; б) нав'язувати комусь свою прихильність
2. adj1) нерухомий, закляклий2) певний; постійний; визначений3) незмінний, непорушний; постійнийset programme — незмінна (постійна) програма
4) установлений (законом); що відповідає певній формі, офіційний5) заздалегідь обумовлений6) упертий, наполегливий, настирливий7) умисний, навмисний8) готовий, ладний (зробити щось)9) вбудований, прикріпленийset fair — а) гарний, ясний (про погоду); б) що має хороші перспективи
set onion — бот. цибуля-сіянка
set screw — тех. установочний гвинт
to be sharp set — бути голодним, зголодніти
to get set — товстіти, гладшати
IIv (past і p.p. set)1) ставити; класти; поміщати, розташовувати, розміщуватиto set one's hand on smb.'s shoulder — покласти руку на чиєсь плече
to set an ambush — військ. влаштувати засідку
to set a crown on smb.'s head — покласти корону на чиюсь голову
to set smb. at naught — зневажати когось
2) звич. pass. розташовуватися; знаходитисяa little town set south of Paris — маленьке містечко, розташоване на південь від Парижа
3) садовити4) уставляти, вправляти5) повертати, спрямовувати6) готувати, підготовляти; споряджатиset! — спорт. увага!, приготуватися!
7) установлювати, визначати, призначатиto set the course — спорт. визначити (виміряти) дистанцію
8) пасувати, личити, бути до лиця9) здавати в оренду10) перевозити, доставляти11) робити ставку; віддавати в заставу12) сидіти (за столом)14) установлювати, регулювати15) мор. пеленгувати16) робити кладку, мурувати17) сідати, заходити (про сонце)18) ставити (годинник тощо)I want you to set your watch by mine — я хочу, щоб ви поставили свій годинник за моїм
19) ставити (завдання, мету)21) ставити (запитання)to set one's teeth — а) зціпити зуби; б) прийняти тверде рішення
25) стискуватися, зціплятися26) ставати нерухомим, застигати27) тверднути, тужавіти (про цемент тощо)28) згущуватися, скипатися, зсідатися29) сформуватися34) зростатися (про кістки)35) вставляти в оправуto set one's hair — робити зачіску; укладати волосся
38) покласти (слова на музику)39) аранжувати42) виставляти (вартових)43) висаджувати (на берег)45) накладати (штраф тощо)48) прийматися (про дерева)49) утворювати зав'язь50) складати, розробляти, перевіряти51) текти, дути, іти (про напрям течії, вітру тощо)52) примушувати рухатися (в певному напрямі)53) робити стійку (про мисливського собаку)55) підкладати (яйця під квочку)57) установлюватися (про погоду)62) збивати (заклепку)set afloat — а) спускати на воду; б) надавати руху (чомусь)
set apart — а) відкладати (гроші); б) віддаляти; в) розділяти; г) не брати до уваги
set aside — а) відкидати, зневажати; б) відкладати (гроші); в) не зважати (на щось); г) відхиляти (пропозицію); д) анулювати
set back — а) класти (ставити) на (попереднє) місце; б) відсувати; в) повернути назад, надати зворотного руху; г) перешкоджати, затримувати; д) коштувати
set by — а) відкладати (гроші); б) шанувати, цінувати
set down — а) класти, ставити; б) записувати; в) висаджувати (пасажирів); г) ставити (когось) на своє місце, давати відсіч; д) розташовувати; є) вважати
set forth — а) вирушати; б) виставляти (напоказ); в) висловлювати, формулювати; г) видавати, друкувати; д) прикрашати; є) розгортати війська
set forward — а) вирушати в дорогу; рухатися уперед; б) викладати (думку), роз'яснювати; в) висувати (пропозицію), пропонувати; г) захищати, просувати
set in — а) наставати, починатися; б) рухатися (в певному напрямі); в) саджати (рослини); г) братися до роботи
set off — а) вирушати; б) висаджувати в повітря; в) запускати (ракету); г) починати; д) спонукати (до чогось); є) вирізняти; є) відділяти; ж) компенсувати; з) прикрашати, оздоблювати; і) хвалити
set on — а) просуватися, рухатися уперед; б) надавати руху; в) іти в атаку; г) зазнати нападу
set out — а) ставити, виставляти (за двері тощо); б) розкладати, розставляти; в) накривати (стіл); г) заставляти (стіл чимсь); д) висаджувати (рослини); є) виходити, вирушати; є) мати намір (щось робити); ж) викладати (думку); ж) прикрашати; з) споряджати; і) виступати в похід; й) обнародувати
set over — а) перевозити на інший берег; б) передавати
set to — а) енергійно братися (до чогось); починати (щось); б) устрявати в бійку; в) ставити підпис (печатку)
set up — а) ставити, класти, розміщати; б) піднімати; в) вивішувати; г) споруджувати, зводити; д) засновувати, формувати; є) встановлювати (нові порядки); є) пропонувати; ж) викладати (думку), формулювати; з) підготовляти; і) зчиняти (галас); й) постачати, забезпечувати; к) відновлювати (сили); л) тренувати, загартовувати; м) спричинювати, завдавати; н) прославляти, вихваляти; о) зупинятися (в готелі); п) складати, монтувати; р) друк. набирати
to set about smth. — братися за щось; починати робити щось
to set smb. at (on, against) smb. — нацьковувати когось на когось
to set smth. against smth. — протиставити щось чомусь
to set smb. down for smb. — приймати когось за когось
to set free — звільнити, визволити
to set smb. wrong — вводити когось в оману
to set at ready — військ. приводити в готовність
to set going — а) запускати (машину тощо); б) починати діяти
to set sail — вирушити у плавання, почати подорож
to set smb.'s back up — роздратовувати когось
to set one's cap at smb. — заманювати когось, намагатися женити на собі
to set things to rights — а) покінчити з усім поганим; б) дати усьому лад
* * *I [set] n 0. [set] n1) тк.; sing загальні обриси, лінія2) будова; конфігурація; статура3) тк.; sing напрямок; спрямованість; тенденція; психол. спрямованість, установка ( на прийняття наркотику); нахил, відхилення7) c-г.; = set onion; посадковий матеріал ( бульби картоплі)8) миcл. стойка9) тex. розводка для пилок, розвід пилки, ширина розводу10) бyд. осідання ( споруд)11) тex. залишкова деформація12) тex. обтискач, державка13) пoлiгp. товщина ( літери)II [set] a1) нерухомий; застиглий2) певний, твердо встановлений, постійнийset price — тверда ціна; незмінний, постійний; непорушний
set pattern — штамп; шаблонний; стереотипний
3) встановлений (законом, традицією)4) заздалегідь встановлений, обумовлений5) упертий, наполегливий; завзятий6) навмисний7) готовий, прагнучий ( зробити що-небудь)8) вбудований, прикріпленийIII [set] v( set)1) ставити, поміщати, класти; покласти, поставити; ставити на яке-небудь місце; надавати ( того або іншого) значення2) pass міститися, поміщатися, знаходитися, розташовуватися, розміщуватися3) саджати, посадити4) насаджувати, надягати5) (in) вставляти6) направляти; повертатиto set a map — орієнтувати карту; мати ( той або інший) напрямок, ( ту або іншу) тенденцію
7) підготовляти; споряджати; приводити в стан готовності8) встановлювати, визначати, призначатиto set the style /tone/ — задавати тон
to set the course — cпopт. виміряти дистанцію
9) дiaл., часто ірон. іти, личити, пасувати; сидіти ( про сукню)10) тex. встановлювати, регулювати11) мop. пеленгувати12) бyд. робити кладку13) сідати, заходити ( про небесні світила)14) ставити (стрілку, годинник)15) ставити (завдання, мету); задавати (уроки, питання)18) стискувати, стискати (зуби, губи); стискуватися (про губи, зуби)19) застигати, завмирати, ставати нерухомим (про обличчя, очі)20) тверднути ( про гіпс); бyд. тужавіти (про цемент, бетон); застигати (про желе, крем); змушувати тверднути або застигати ( вапно)21) загустіти, затужавіти; зсідатися, скипатися (про кров, білок); звурджуватися ( про молоко); згущати ( кров); звурджувати ( молоко)22) оформитися, сформуватися (про фігуру, характер); формувати ( характер); розвивати ( мускулатуру)25) вправляти (кістки, суглоби); зростатися ( про кістки)27) опоряджатися, поправляти (капелюх, краватку, волосся)29) покласти ( слова на музику або музику на слова); мyз. аранжувати31) гострити, правити ( ніж)32) виставляти ( охорону)33) висаджувати (на берег, острів; set ashore)35) накладати (заборону, штраф)36) ставити, прикладати ( печатку)37) саджати, висаджувати (рослини, насіння)38) прийматися ( про дерева); бoт. зав'язуватися, утворювати зав'язь (про плоди, квіти)39) розробляти, складати ( екзаменаційні матеріали)40) визначитися (про напрямок вітру, течії); змушувати рухатися ( у якому-небудь напрямку)42) саджати ( квочку на яйця); підкладати ( яйця під квочку)43) саджати в піч ( хлібні вироби)44) встановлюватися ( про погоду)45) cпeц. розтягувати ( шкіру)47) пoлiгp. набирати (шрифт; set up)48) налагоджувати ( верстат)49) тex. осаджувати ( заклепку)50) cл. розподіляти учнів по паралельних класах або групах залежно від здібностей51) to set about (doing) smth братися за що-небудь, починати робити що-небудь, приступати до чого-небудь; to set smb about (doing) smth засадити кого-небудь за яку-небудь роботу, змусити кого-небудь взятися за що-небудь, почати що-небудь52) to set to do / doing / smth братися за що-небудь, починати робити що-небудь; to set smb (on) to (do) smth змусити кого-небудь взятися за що-небудь; поставити, посадити кого-небудь за яку-небудь роботу53) to set oneself to smth, to set oneself to do / doing / smth енергійно взятися за що-небудь; твердо вирішити зробити що-небудь54) to be set to do smth бути готовим що-небудь зробити; to be set on doing smth твердо вирішити зробити що-небудь55) to be set (up) on smth дуже хотіти чого-небудь; поставити собі за мету домогтися чого-небудь56) to be set against (doing) smth, to set oneself against (doing) smth бути категорично проти чого-небудь57) to set about /at, (up) on / smb нападати, накидатися на кого-небудь; to set smb at /on, against / smb нацькувати, напустити кого-небудь на кого-небудьto set a friend against friend — посварити друзів; to set smb on to do smth підбити ( на що-небудь); підштовхнути ( до чого-небудь)
58) to set smth against smth протиставляти що-небудь чому-небудь, порівнювати що-небудь з чим-небудь; обпиратися чим-небудь об що-небудь, упиратися59) to set smb (up) over smb піднести кого-небудь, дати кому-небудь владу над ким-небудь60) to set oneself down as smb видавати себе за кого-небудь; зареєструватися, записатися ( у готелі)61) to set smb down for smb (помилково) вважати кого-небудь за кого-небудь62) to set up for smth видавати себе за кого-небудь63) to set smth in motion надавати чому-небудь руху64) to set smth with smth усипати, усівати що-небудь чим-небудь; прикрашати що-небудь чим-небудь; засівати що-небудь чим-небудь65) to be set to smth мати схильність до чого-небудь66) to set smth to smth підносити, прикладати, приставляти що-небудь до чого-небудь; наближати що-небудь до чого-небудь67) to set smth apart / aside / for smb; smth відводити, призначати, відкладати що-небудь для кого-небудь, чого-небудь68) to set smth before smb викладати, подавати на розгляд що-небудь кому-небудь69) у сполученні з наступним прикметником, прислівником або прийменниковим зворотом означає приведення в який-небудь станto set smb 's mind at rest — заспокоїти кого-небудь
70) у сполученні з герундієм або прийменниковим зворотом означає надання руху; спонукання до якої-небудь дії -
6 SET
I1. n1) комплект, набір; колекція6) вставні зуби; вставна щелепа2) сервіз3) гарнітур4) прибор, приладдяtoilet (dressing-table) set — туалетний прибор
5) комплект видання (журналу, газети)6) серія, ряд; система; сукупність7) група, компанія, коло, склад (команди)8) набір, склад (студентів тощо)9) банда, ватага; зграя10) театр. декорація11) кін. знімальний майданчик12) прилад, апарат; установка; агрегат13) радіоприймач, радіоапарат14) ряд музичних творів, які становлять одно ціле15) збірн. церковні дзвони16) умебльована квартира17) упряжка18) брущатка20) розстановка гравців21) гірн. оклад кріплення22) мат. множина23) друк. гарнітура шрифту24) друк. набір25) тк. sing лінія, загальні контури26) будова, конфігурація, статура27) напрям (вітру, ріки)28) спрямованість; тенденція29) нахил, відхилення31) нора борсука32) затримка, зупинка33) молодий пагонець; зав'язь34) садивний матеріал37) тех. залишкова деформація38) тех. обтискачto make a dead set at smb. — а) нападати на когось; критикувати когось; б) нав'язувати комусь свою прихильність
2. adj1) нерухомий, закляклий2) певний; постійний; визначений3) незмінний, непорушний; постійнийset programme — незмінна (постійна) програма
4) установлений (законом); що відповідає певній формі, офіційний5) заздалегідь обумовлений6) упертий, наполегливий, настирливий7) умисний, навмисний8) готовий, ладний (зробити щось)9) вбудований, прикріпленийset fair — а) гарний, ясний (про погоду); б) що має хороші перспективи
set onion — бот. цибуля-сіянка
set screw — тех. установочний гвинт
to be sharp set — бути голодним, зголодніти
to get set — товстіти, гладшати
IIv (past і p.p. set)1) ставити; класти; поміщати, розташовувати, розміщуватиto set one's hand on smb.'s shoulder — покласти руку на чиєсь плече
to set an ambush — військ. влаштувати засідку
to set a crown on smb.'s head — покласти корону на чиюсь голову
to set smb. at naught — зневажати когось
2) звич. pass. розташовуватися; знаходитисяa little town set south of Paris — маленьке містечко, розташоване на південь від Парижа
3) садовити4) уставляти, вправляти5) повертати, спрямовувати6) готувати, підготовляти; споряджатиset! — спорт. увага!, приготуватися!
7) установлювати, визначати, призначатиto set the course — спорт. визначити (виміряти) дистанцію
8) пасувати, личити, бути до лиця9) здавати в оренду10) перевозити, доставляти11) робити ставку; віддавати в заставу12) сидіти (за столом)14) установлювати, регулювати15) мор. пеленгувати16) робити кладку, мурувати17) сідати, заходити (про сонце)18) ставити (годинник тощо)I want you to set your watch by mine — я хочу, щоб ви поставили свій годинник за моїм
19) ставити (завдання, мету)21) ставити (запитання)to set one's teeth — а) зціпити зуби; б) прийняти тверде рішення
25) стискуватися, зціплятися26) ставати нерухомим, застигати27) тверднути, тужавіти (про цемент тощо)28) згущуватися, скипатися, зсідатися29) сформуватися34) зростатися (про кістки)35) вставляти в оправуto set one's hair — робити зачіску; укладати волосся
38) покласти (слова на музику)39) аранжувати42) виставляти (вартових)43) висаджувати (на берег)45) накладати (штраф тощо)48) прийматися (про дерева)49) утворювати зав'язь50) складати, розробляти, перевіряти51) текти, дути, іти (про напрям течії, вітру тощо)52) примушувати рухатися (в певному напрямі)53) робити стійку (про мисливського собаку)55) підкладати (яйця під квочку)57) установлюватися (про погоду)62) збивати (заклепку)set afloat — а) спускати на воду; б) надавати руху (чомусь)
set apart — а) відкладати (гроші); б) віддаляти; в) розділяти; г) не брати до уваги
set aside — а) відкидати, зневажати; б) відкладати (гроші); в) не зважати (на щось); г) відхиляти (пропозицію); д) анулювати
set back — а) класти (ставити) на (попереднє) місце; б) відсувати; в) повернути назад, надати зворотного руху; г) перешкоджати, затримувати; д) коштувати
set by — а) відкладати (гроші); б) шанувати, цінувати
set down — а) класти, ставити; б) записувати; в) висаджувати (пасажирів); г) ставити (когось) на своє місце, давати відсіч; д) розташовувати; є) вважати
set forth — а) вирушати; б) виставляти (напоказ); в) висловлювати, формулювати; г) видавати, друкувати; д) прикрашати; є) розгортати війська
set forward — а) вирушати в дорогу; рухатися уперед; б) викладати (думку), роз'яснювати; в) висувати (пропозицію), пропонувати; г) захищати, просувати
set in — а) наставати, починатися; б) рухатися (в певному напрямі); в) саджати (рослини); г) братися до роботи
set off — а) вирушати; б) висаджувати в повітря; в) запускати (ракету); г) починати; д) спонукати (до чогось); є) вирізняти; є) відділяти; ж) компенсувати; з) прикрашати, оздоблювати; і) хвалити
set on — а) просуватися, рухатися уперед; б) надавати руху; в) іти в атаку; г) зазнати нападу
set out — а) ставити, виставляти (за двері тощо); б) розкладати, розставляти; в) накривати (стіл); г) заставляти (стіл чимсь); д) висаджувати (рослини); є) виходити, вирушати; є) мати намір (щось робити); ж) викладати (думку); ж) прикрашати; з) споряджати; і) виступати в похід; й) обнародувати
set over — а) перевозити на інший берег; б) передавати
set to — а) енергійно братися (до чогось); починати (щось); б) устрявати в бійку; в) ставити підпис (печатку)
set up — а) ставити, класти, розміщати; б) піднімати; в) вивішувати; г) споруджувати, зводити; д) засновувати, формувати; є) встановлювати (нові порядки); є) пропонувати; ж) викладати (думку), формулювати; з) підготовляти; і) зчиняти (галас); й) постачати, забезпечувати; к) відновлювати (сили); л) тренувати, загартовувати; м) спричинювати, завдавати; н) прославляти, вихваляти; о) зупинятися (в готелі); п) складати, монтувати; р) друк. набирати
to set about smth. — братися за щось; починати робити щось
to set smb. at (on, against) smb. — нацьковувати когось на когось
to set smth. against smth. — протиставити щось чомусь
to set smb. down for smb. — приймати когось за когось
to set free — звільнити, визволити
to set smb. wrong — вводити когось в оману
to set at ready — військ. приводити в готовність
to set going — а) запускати (машину тощо); б) починати діяти
to set sail — вирушити у плавання, почати подорож
to set smb.'s back up — роздратовувати когось
to set one's cap at smb. — заманювати когось, намагатися женити на собі
to set things to rights — а) покінчити з усім поганим; б) дати усьому лад
* * *I (скор. від search for extraterrestrial intelligence) -
7 філософія
ФІЛОСОФІЯ ( від грецьк. φιλοσοφία - любов до мудрості) - особливий різновид духовної культури, призначення якого полягає в осмисленні основ природного і соціального світу, формоутворень культури і пізнання, людини та її сутності. Наслідком цього осмислення є формування в сфері суспільної свідомості системи засадничих поглядів і світоглядних переконань, узагальнених уявлень і концептуальних побудов про сутність і граничні проблеми буття, людську присутність у ньому, можливості його осягнення людським розумом. Необхідність філософського осмислення світу закорінена в самій природі людської життєдіяльності, в постійній потребі трансляції людського досвіду та самоутвердження особистості, пошуку цілеспрямовуючих ідей. У духовному житті суспільства філософська культура, виконуючи притаманні їй функції, набирає ряду іпостасей. За своїм основним змістом Ф. відіграє роль світогляду і, як така, дає концептуальний вираз людського світовідношення - світовідчуття, світосприймання та світорозуміння, відношення мислення і буття, духовного і матеріального. Ф. націлена на вироблення системи ідей, які виражають певне ставлення людини до соціальної та олюдненої природної дійсності, духовного життя і тим самим визначають сукупність вихідних орієнтирів, що зумовлюють програму суспільної поведінки людини В. цьому відношенні Ф. покликана створити концептуальну основу для становлення і розвитку системи життєвих цінностей та ідеалів. Світоглядні ідеї та гуманістичні ідеали формуються в усіх сферах духовно-практичного освоєння дійсності - міфології, релігії, мистецтва, літератури, публіцистики, моралі, політики, буденної свідомості тощо. Проте від інших форм світогляду, зокрема міфології та релігії, які спираються на вірування та фантастичні уявлення про світ і людське буття, від буденного світогляду, що визначається традиціями і безпосереднім життєвим досвідом, від художніх форм світогляду, що ґрунтуються на чуттєво-образному зображенні дійсності, філософія відрізняється тим, що будує свою картину світу і місце людини в ньому на основі теоретичного осмислення суспільно-історичного досвіду, надбань культури та здобутків наукового пізнання, використовуючи раціонально-понятійні форми побудови світоглядних систем і логічні способи їх обґрунтування. Тим самим Ф. виробляє духовні передумови та логічні критерії свідомого пошуку і вибору розумної, найбільш придатної для практичних потреб системи світоглядних ідей і переконань. Для Ф. як світоглядної системи та системи суспільних цінностей характерні риси духовно-практичного освоєння дійсності, що робить її однією із форм суспільної свідомості і зближує з мистецтвом. Ф. як раціонально-понятійна і логічно обґрунтована побудова наділена рисами теоретичного освоєння дійсності, що надає їй статусу науки. Однак Ф. є особливою наукою. Вона виконує специфічні пізнавальні функції, що їх не бере на себе жодна з природничих чи соціогуманітарних наук або сукупність конкретно-наукового знання в цілому Я. к кожна наука Ф. має свій власний предмет і метод дослідження, властиве їйг специфічне знання. Предмет філософського дослідження окреслює коло загальнозначущих проблем, що хвилюють людство в конкретно-історичних умовах суспільного буття і потребують свого з'ясування та обґрунтованого розв'язання. Стрижневими серед них є проблеми істини, краси, добра і свободи та шляхів їх досягнення. В їх контексті Ф. розмірковує над питаннями про минуле, теперішнє і прийдешнє, про людську долю, життя і смерть, про вічність і швидкоплинність, про людський розум, його можливості і границі, про людську діяльність і цілепокладання, правду і справедливість, моральність і доброчинність, людяність (гуманність) і толерантність, волю і стражденність, приниженість і самоствердження, про мету і сенс людського життя, про щастя і шляхи його досягнення. Ці проблеми є наскрізними для всього людства, проходять через усю його історію і отримали назву "вічних проблем". Проте кожна історична епоха і досягнутий рівень людського пізнання ставлять, трактують і розв'язують "вічні проблеми" по-своєму, завдяки чому Ф. виступає своєрідним індикатором того, чим живе, чим стурбоване і про що мріє людство, які тенденції, сили і механізми його рухають. Це дало підстави нім. філософові Гегелю образно визначити Ф. як епоху, схоплену думкою. Істотними рисами філософського методу є умоглядність і раціональність, застосування засобів чистого розуму для усвідомлення і концептуального відтворення об'єктивної реальності. До основних з них належить аналіз і синтез, дедукція і індукція, порівняння і аналогія, абстрагування і узагальнення, сходження від абстрактного до конкретного. Особливість філософського методу полягає ще й у тім, що він застосовується до пізнання природної і соціальної реальності не безпосередньо, а опосередковано. Вихідним матеріалом для філософського осмислення виступають багатоманітне формоутворення матеріальної і духовної культури, історія їх розвитку і актуальне функціювання, найважливіші досягнення природничих і соціогуманітарних наук З. цього боку філософія набирає іпостасі умоглядної рефлексії, роздумів, розмірковувань над усім багатством сукупного суспільно-історичного досвіду людства, виступає самосвідомістю культури, критичним переосмисленням ідеалів і цінностей, що склалися. Філософське знання, що продукується в процесі філософської рефлексії, виражається через систему філософських категорій і понять, що означають фундаментальні властивості буття, способи його людського членування і пізнання. Особливістю філософських категорій і понять є їхня гранична всезагальність, що надає їм характеру універсалій. Цим зумовлена та обставина, що їх зміст найчастіше визначається через альтернативні протиставлення і утворення парних концептуальних структур: матерія і дух, рух і спокій, причина і наслідок, суб'єкт і об'єкт, істина і омана, краса і потворність, добро і зло, свобода і неволя тощо. Нерідко філософське знання формується у вигляді філософських систем і вчень, які з певних світоглядних, пізнавальних і методологічних позицій дають витлумачення і розв'язання висунутих проблем. На відміну від природничих і соціогуманітарних наук, які намагаються із своїх положень максимально усунути суб'єктивний момент і відобразити об'єкт таким, яким він є самим по собі, безвідносно до суб'єкта, Ф. в основу своїх теорій покладає відношення суб'єкта до об'єкта, свідомо включає в свої побудови людський, оцінювальний момент, розглядає дійсність і людину в ній не лише з погляду сущого, а й належного, враховуючи людські цілі і проекції буття в майбутнє. При цьому Ф. не просто сприймає готові результати пізнання та факти формоутворень культури, а й досліджує шляхи виникнення їх, виявляє приховані смисли та тенденції розвитку людського буття, усвідомлює суперечності і потреби пізнання та практики, насамперед у галузі методу мислення і практичної діяльності, вдосконалення категоріального апарату Т. им самим Ф. набирає функції загальної методології. Це не означає, що Ф. претендує на роль наднауки чи науки наук або що вона володіє універсальною методою, яка безпосередньо відкриває істину. Свою загальнометодологічну функцію Ф. виконує тим, що, будучи умоглядним витвором і раціональною реконструкцією теоретичного та духовнопрактичного освоєння світу, створює загальне культурно-смислове, інтелектуальне поле і формує адекватний йому концептуальний лад мислення. Цим спонукає і скеровує пошук, постановку і розв'язання пізнавальних і практичних проблем. Особливо важливу методологічну роль відіграє Ф. на переломних етапах суспільного розвитку і наукового пізнання, коли філософські узагальнення залишаються чи не єдиними орієнтирами, які дозволяють організувати і спрямувати пошук. Оскільки філософське знання і його теоретичні побудови не мають свого прямого експериментального забезпечення, вимога істинності щодо них не має повсюдного застосування. Вони далеко не завжди можуть бути перевірені на предмет істинності чи хибності. Пізнавальна значимість філософського знання нерідко оцінюється за його здатністю пробуджувати свідомість та будити думку, за його аналітико-синтетичними можливостями чи методологічною продуктивністю. Відомо, наприклад, що філософія Маха була методологічною опорою Ейнштейнові при створенні спеціальної і загальної теорії відносності в період кризи в фізиці в кін. XIX - поч. XX ст., хоч істинність цієї філософської системи в цілому викликає обґрунтовані сумніви. Ф. зародилася на ранніх фазах цивілізації в умовах поглиблення поділу праці, відокремлення розумової праці від фізичної, поступового накопичення позитивного знання про процеси і явища навколишнього світу, яке вже не вкладалося в парадигми міфологічної свідомості. Перші філософські системи виникли в І тис. до н. е. в Китаї (Лао-Цзи, Мо-Цзи, Конфуцій), в Індії (локаята, веданта, йога); в VI - V ст. до н. е. в Стародавній Греції (Елейська школа, Мілетська школа, Геракліт, Демокрит, Епікур, Сократ, Піфагор, Платон, Аристотель), в І ст. до н. е. - II ст. в Стародавньому Римі (Лукрецій, Сенека, Аврелій) Т. ермін "Ф." вперше з'явився у Піфагора В. античних філософських системах з різних світоглядних позицій змальовувалася загальна картина світобудови і формувалися первісні уявлення про природу людини частково на основі систематизації позитивних результатів пізнання, а частково за рахунок припущень і вигадок. АнтичнаФ. мала синкретичний характер. В ній містилося власне філософське знання, яке в зародковій формі утримувало в собі майже всі філософські напрями, що розвинулися пізніше, хоч уже в стародавні часи в загальних рисах окреслились як окремі філософські дисципліни - метафізика, логіка, етика; філософські напрями - скептицизм, стоїцизм, містицизм, платонізм. Антична Ф. виступала формою систематизації конкретно-наукового знання, завдяки чому її характеризують ще як натурфілософію. Особливістю античної Ф. було також те, що вона в своїх системах і типах філософування відбивала цивілізаційні особливості стародавніх суспільств, типів культур і форм світосприйняття. Якщо західна антична Ф., орієнтуючись переважно на науку, заклала логіко-раціоналістичні традиції освоєння світу, то східна Ф., істотно спираючись на житейську мудрість, висунула на передній план духовно-емоційні форми, моральне удосконалення та духовно-вольовий самоконтроль. У наступні історичні епохи розвиток філософської думки супроводжувався істотними перетвореннями її предмета та суспільних функцій. Занепад античного суспільства і його культури, перехід до Середньовіччя викликали до життя свої типи філософської рефлексії, які відбивали основні суперечності епохи: з одного боку, безроздільне панування релігійної свідомості, авторитаризму церкви та релігійного укладу життя, з другого - поступове економічне зростання, розвиток мистецтва, природничих наук і викликаний ним певний технічний прогрес. На зміну античній Ф. в II ст. до н. е. - II ст. прийшов гностицизм, який синтезував античну Ф., християнське віровчення і східні релігії та наукові здобутки; в І - VIII ст. - патристика, що являла собою варіант релігійної Ф., який поєднував еллінські філософські традиції з християнським віровченням. Значне поширення патристика мала в Україні. Вона продовжила етичні традиції філософської думки Київської Русі. Перекази "ІЇІестидення" Василія Великого, яке вважалося своєрідною енциклопедією того часу, містили значний природознавчий матеріал і сприяли утвердженню світського світогляду, зокрема ідеї про працю як умову тілесного і морального здоров'я Я. к продовження патристики, в IX - XV ст. розвивається схоластика (Дуне Скот, Тома Аквінський, Бекон, Оккам), що характеризується теоцентризмом, синтезом християнського віровчення і раціоналізму. Найважливішими досягненнями схоластики були розробка способів і процедур логічного доведення, ідеї логічної машини, постановка проблеми про природу універсалій, подальше накопичення конкретно-наукових знань. У цей час розвиваються і елементи реалістичного світорозуміння (Ван Чун, Ібн Сіна, Ібн Рушд). В XIV - XVI ст. в Європі розвивається Ф. Відродження. Вона охоплює соціально-філософський напрям (Петрарка, Еразм Роттердамський, Мор, Кампанелла, Монтень) та натурфілософію (Парацельс, Бруно, Кардане, Коперник, Галілей). Ф. Відродження характеризує перехід від теоцентризму до антропоцентризму, вона формує гуманістичний світогляд, висуває ідеї нового соціального і державного устрою В. она має антирелігійне і антисхоластичне спрямування, виробляє наукові погляди на світобудову, обстоює суверенність наукового мислення та істин науки, започатковує методологію механіцизму. Становлення Ф. Нового часу тісно пов'язане з епохою формування буржуазних суспільств у Європі, великими географічними відкриттями і важливими досягненнями природознавства. В XVII ст. видатними мислителями - Беконом, Декартом, Гоббсом, Спінозою - створюються філософські системи, які відстоюють матеріалістичний погляд на світ, виробляють раціоналістичні та емпіричні засади наукового методу, осмислюють взаємозв'язок розуму і досвіду, чим закладають методологічні передумови теоретичного та експериментального природознавства. Чітко заявляють про себе раціоналізм і емпіризм як альтернативні методологічні системи. Ф. європейського Просвітництва XVIII ст. (Локк, Вольтер, Руссо, Монтеск'е, Гольбах, Гельвецій, Дідро, Лессінг, Шіллер, Гете) розкрила багатоманітність підходів до осмислення природної і соціальної дійсності, взаємозв'язку людини і суспільства, суспільства і держави на основі ідеї природного права та свободи, показувала силу знання і просвіти в суспільному житті. В ній на передній план вийшов філософський матеріалізм, досягла завершеності методологія механіцизму. Утворилися широкоохватні системи об'єктивного (Ляйбніц) та суб'єктивного (Берклі, Г'юм) ідеалізму. З відокремленням від філософії математики, фізики, астрономії, біології тощо натурфілософія поступово втратила своє значення. Поширення ідей європейського Відродження та Просвітництва в Україні припало на XV - XVIII ст. і відбувалося в умовах наростання соціального, національного та релігійного гніту, посилення інтересу до рідної культури, історії, мови, пробудження національної свідомості, що обумовило його особливості. Дрогобич, Русин, Оріховський, Смотрицький, Потій, Могила, Галятовський, Баранович, Вишенський у формі релігійної полеміки відображали боротьбу укр. народу за своє соціальне і національне визволення, проголошували ідеї політичних свобод, патріотизму, служіння спільному благу, соціальної справедливості. Розвиток ідей гуманізму і просвітництва тісно пов'язаний з діяльністю в Україні братств і братських шкіл, особливо з Острозькою, Львівською та Київською. Вчені КМА (Гізель, Козачинський, Кониський, Прокопович, Тодорський, Яворський) розвивали науково-просвітні ідеї, розробляли гуманістичне вчення про людину, природне право та суспільний договір, відстоювали раціонально-логічними засобами православне віровчення. Великий філософ, просвітитель, гуманіст і свободолюбець Сковорода розробляв етичне вчення, серцевиною якого була проблема людини, її внутрішнього світу і морального вдосконалення. Від нього веде філософський напрям, який був розвинутий Юркевичем і отримав назву Ф. серця, що справила помітний вплив на філософську думку інших країн. Визначним явищем у розвитку світової філософської думки стала класична нім. Ф. друг. пол. XVIII - перш. пол. XX ст. (Кант, Фіхте, Шеллінг, Гегель, Фоєрбах), яка витворила розгорнуті філософські системи на основі принципу тотожності мислення і буття, дала осмислення колізій тогочасного суспільства і пізнання, проблем розуму та його границь, досвіду і практики, діяльності як опредмечення і розпредмечення, моральності і свободи; висвітлила діалектику як особливий тип світогляду і мислення Н. а рос. ґрунті ідеї класичної нім. Ф. у поєднанні з матеріалізмом активно розвивали Герцен, Огарьов, Чернишевський, Добролюбов, Писарєв, створивши ідеологію революційного демократизму Р. ос. релігійна Ф., яка поєднувала християнський платонізм, шеллінгіанство і містику, розглядала православне віровчення як розуміння всезагального буття і рос. ментальності (В. Соловйов, Флоренський); розвивала в річищі релігійного екзистенціалізму філософію особи і свободи (Бердяєв). Концепція соціальних і демократичних перетворень була провідною у творчості укр. гуманістів і демократів серед. XIX - поч. XX ст. Шевченка, Лесі Українки, Франка, вченихсуспільствознавців Костомарова, Потебні, Драгоманова, Грушевського, які пропагували ідеї соціальної і політичної свободи, національного визволення, соціальної справедливості і рівності, провідної ролі трудового народу в суспільно-історичному поступі, піднесення національної самосвідомості і розвитку національної культури та освіти укр. народу. В XIX та XX ст. виникає цілий ряд філософських течій, шкіл, систем і вчень, які набули глобального поширення і сформували сучасні типи світогляду та філософського мислення. В серед. XIX ст. в Європі виникає, а в кін. XIX та у XX ст. набуває поширення марксизм (Маркс, Енгельс), який створює діалектичний та історичний матеріалізм, матеріалістичне розуміння історії, формує діалектико-матеріалістичну методологію, застосовує їх до обґрунтування комунізму; соціал-демократизм, ідейні основи якого заклали Каутський і Бернштейн. Потужною філософською течією став позитивізм, що виник у XIX ст. і пройшов певні етапи розвитку: класичний (Конт, Дж.Ст.Мілль, Спенсер); емпіріокритицизм (Мах, Авенаріус); неопозитивізм, одним із виявів якого стала діяльність в кін. XIX - пер. пол. XX ст Л. ьвівсько-Варшавської школи (Твардовський, Лукасевич, Каторбинський, Айдукевич, Лесьневський, Тарський, Татаркевич, Балей, Мостовський), яка зробила вагомий внесок в аналітичну Ф., логіку і методологію науки, зокрема в філософський аналіз мови науки, розробку проблем логічних підстав науки і наукових теорій, теорії дедукції та індукції, систем некласичних логік та логічної семантики. Значна увага приділена проблемам психології, етики, естетики. Розширення логіко-філософської проблематики пов'язане з діяльністю в 20 - 30-х рр. XX ст. Віденського гуртка (Шлік, Карнап, Гемпель, Фейгль, Нейрат, Гедель) та широкого кола співпрацюючих з ним мислителів (Франк, Найгель, Айєр, Кайл та ін.), який сформував напрям логічного позитивізму в Ф. науки. Центральна ідея - відмова від традиційних філософських методів і застосування концептуальних та технічних засобів формально-логічного аналізу наукового знання. Зробив значний внесок у розвиток сучасної формальної логіки і логіки науки. Окремі варіанти неопозитивізму містять праці Рассела, Бриджмена (операціоналізм), Поппера, а також лінгвістична філософія (Вітгенштайн, Мур, Райл, Остин, Тулмін), постпозитивізм (Кун, Лакатос, Феєрабенд). Значного поширення і впливу набули екзистенціалізм, започаткований в серед. XIX ст. К'єркегором і презентований творчістю Ясперса, Камю, Марселя, Гайдеггера, Сартра, близькими йому є Ф. життя (Ніцше, Дильтей, Вергсон, Шпенглер) та неофрейдизм (Фромм, Хорні, Салліван); прагматизм, започаткований в кін. XIX - на поч. XX ст. Пірсом і розвинутий Джемсом, Дж. Мідом, Шіллером, Дьюї; системний підхід (Берталанфі, Ешбі, Месарович), що сформувався в серед. XX ст., близько до нього прилягає структуралізм (Леві-Строс, Фуко, Малиновський, Парсонс); постмодернізм (Ліотар, Рорті.Деррида, Р. Варт та ін.), який вийшов на філософську арену в кін. XX ст. Дедалі більшого значення набуває Ф. космізму (Ціолковський, Вернадський). Сучасна Ф. являє собою складну і розгалужену систему знань, диференційовану не тільки за напрямами, а й за своїм предметом, утворюючи сукупність самостійних філософських дисциплін, що тісно взаємодіють між собою. Найрозвиненішими є філософська онтологія, пізнання теорія, логіка, методологія, соціальна Ф., філософська антропологія, моральна Ф., етика, естетика, Ф. історії, Ф. культури, Ф. науки, Ф. мистецтва, Ф. політики, Ф. права, Ф. релігії, феноменологія, праксеологія, герменевтика, аксіологія, історія Ф. Кожна дисципліна в межах окремих філософських напрямів і течій може істотно вар'юватися - відповідно до їхніх світоглядних і методологічних засад. У своєму розвитку Ф. умовно пройшла класичний (до серед. XIX ст.) і некласичний (XIX - XX ст.) періоди. Нині вона вступає в постнекласичний період, зумовлений кардинальними цивілізаційними зрушеннями на межі двох останніх тисячоліть - становленням інформаційного і високотехнологічного суспільств, екологічною, моральною, демографічною, антропологічною кризами, техногенними катастрофами тощо.В. Шинкарук, П. Йолон -
8 put
1. n1) кидання, метання (каменя тощо)2) спорт. штовхання3) розм. поштовх; штовхан; ударput and call — ком. подвійний опцібн
2. v (past і p.p. put)1) класти, покласти; ставити, поставитиto put a thing in its right place — покласти (поставити) річ на своє місце
2) уставляти, укладати; усувати (in, into)3) додавати; підмішувати; усипатиto put sugar in (into) tea — сипати цукор у чай
4) розміщувати, розставляти, розташовувати5) ставити, призначати (на посаду)6) улаштовувати; поміщати, кластиto put smb. in hospital — покласти когось у лікарню
7) вносити, включатиto put into the field — спорт. включати до числа учасників змагання
8) піднести, прикласти, наблизити (to)9) прилаштовувати, припасовувати, пристосовувати10) мор. брати курс; вирушати11) пускати паростки; давати бруньки12) с.г. злучати13) бити рогами, битися, буцатися14) викладати, висловлювати, формулювати15) перекладати (на іншу мову)16) покласти (на музику)17) ставити (запитання)18) висувати, пропонувати, ставити на обговорення19) висловлювати (припущення)22) укладати, вносити, покластиto put money in (into) a bank — покласти гроші в банк
23) обкладати (податком)24) накладати (заборону)27) уткнути, устромити, всадити29) спорт. штовхати; метати; кидати30) засівати, засаджувати (рослиною)32) саджати, віддавати33) спрямовувати, примушувати робити34) приводити (у певний стан)to put to blush (тж to put to shame) — присоромити
to put to death — убити, стратити
to put to torture — піддавати катуванню, катувати
to put smb. to silence — примушувати когось замовкнути
to put smb. to trial — порушувати проти когось судову справу; подавати на когось у суд
to put smb. into a fright — налякати когось
to put smb. in an unpleasant position — поставити когось у прикре становище
to put smb. out of countenance — збентежити когось
to put smth. in(to) practice — здійснювати щось
put about — поширювати, робити широко відомим; пускати в обіг; змінювати напрям; повертатися; турбувати, сердити
put across — перевозити, переправляти; амер. успішно завершити якусь справу
put aside — відкладати; накопичувати; намагатися не помічати; викидати
put away — ховати, усувати; відкладати, прибирати; відмовлятися, позбуватися; кидати (звичку); убивати; відчалювати; розлучатися; закласти; загубити
put back — покласти на місце; поставити назад; перевести назад; гальмувати, затримувати; повертатися
put by — відкладати, приховувати; не брати до уваги
put down — опускати, класти (на землю); придушувати; примушувати замовкнути; усувати; знижувати (ціни); урізувати; записувати; знизитися, зробити посадку; збити (літак); поглиблювати; закривати (парасольку)
put forth — давати паростки, розпукуватися; напружувати; пускати в обіг; видавати
put forward — висувати, пропонувати; пересувати уперед
put in — уставляти, засовувати, устромляти; включати; призначати на посаду; висувати свою кандидатуру; претендувати; подавати (документ); проводити час (за чимсь); відпрацювати (певний строк); зупинятися; заходити у порт; провести (кудись)
put off — відкладати, відстрочувати; позбутися, здихатися; відмінити; заважати робити (щось); відкидати; відволікати; відчалювати; вирушати
to put off on a long journey — вирушати у далеку подорож; викликати огиду; знімати з себе, скидати (одяг); підсовувати, збувати
put on — надівати; прикидатися, удавати; ставити (на сцені)
to put on a new play — поставити нову п'єсу; додавати, збільшувати; спорт. прискорити біг; запускати, включати, надавати руху; з'єднувати (по телефону); переводити уперед (стрілки годинника)
to put out flags — вивісити прапори; витрачати; тушити, гасити
to put out the light — погасити світло; вивихнути; вибивати з колії; виводити з рівноваги; видавати, випускати (книги); віддавати
to put out one's washing — віддавати білизну в пральню; давати під відсотки (гроші); давати паростки; амер. вирушати, виходити в море
put out of — виганяти, виставляти; усувати
put over — відкладати; домогтися успіху; завоювати популярність
put through — виконати, здійснити; завершити, закінчити
to put through a combination — спорт. розіграти комбінацію
put together — з'єднувати, скріпляти; складати; компілювати
put them up! — розм. руки вгору!; будувати, зводити; підвищувати (ціни); виставляти (на огляд); висувати кандидатуру (на виборах); зупинятися
to put up at an inn — зупинятися в готелі; давати притулок, приймати; фінансувати, вкладати гроші; організовувати, влаштовувати
to put up a fight — затіяти бійку; терпіти, примирятися
I can put up with anything — я готовий стерпіти усе що завгодно; ставити (п'єсу); упаковувати; консервувати; подавати (петицію)
put upon — обдурювати, обманювати
to put a good face on it — удати, що нічого не сталося
to put a spoke in smb.'s wheel — вставляти палиці в колеса
to put heads together — зметикувати; зробити висновок
to put in a (good) word for smb. — замовити слівце за когось
to put it across smb. — обдурити когось; лаяти когось, усипати комусь
to put it up to smb. — амер. перекласти відповідальність на когось
to put one's finger on — розкривати, розпізнавати
to put right — полагодити, спрямувати на вірний шлях
to put smb. at his ease — заспокоїти когось
to put smb. in the picture — увести когось у курс справи
to put the law on smb. — амер. подавати на когось у суд
to put up a yarn — вигадувати історію, пустити плітку
put your hand no further than your sleeve will reach — присл. по своєму ліжку простягай ніжки
* * *I n1) кидок каменю або ваги з плеча; cпopт. штовхання2) eк. опціон на продаж, зворотна премія, угода зі зворотною премією3) дiaл. поштовх, ударII [put] v1) ( put)2) класти, ставити; покласти, поставити3) (in, into) вкладати, вставляти, класти, покласти; забирати4) (in, into) додавати, підмішувати, всипати5) ставити; поміщати, розміщати; віддавати, передавати; поміщати; ставити, призначати (на яку-небудь посаду, роботу); влаштовувати, віддавати ( до школи); поміщати ( у лікарню), розміщати ( біженців); поставити, зробити постановку6) вносити, включати ( put down)7) (to) прикласти; піднести; наблизити; підсунути8) (to) прилаштувати, пристосувати9) c-г. (to) злучати10) мop. плисти; відправлятися; брати курс11) cл. разг. тікати, утікати12) дiaл. пускати паростки; давати бруньки13) дiaл. буцати; буцатися14) викладати, виражати, висловлювати, формулювати (думки, зауваження); перекладати ( на іншу мову); класти ( на музику)15) задавати, ставити ( питання); висувати ( пропозицію); пропонувати ( резолюцію); ставити (питання, пропозицію) на обговорення; висловлювати ( припущення)16) ставити (знак, підпис)17) вкласти, помістити, внести ( гроші); ставити гроші, робити ставки ( на перегонах)18) призначати ( ціну); визначати (вартість, цінність); оцінювати що-небудь або кого-небудь; вираховати20) (on, upon) накладати ( вето); покладати ( надії); перекласти, звалити (провину, відповідальність)22) (on) ґрунтувати, базувати (рішення, висновок)23) приводити (у певне положення, стан)to put an end to smth — покласти кінець чому-небудь, покінчити з чим-небудь
24) cпopт. штовхати ( ядро)25) засівати, засаджувати ( якою-небудь культурою)27) гipн. підкочувати ( вагонетки)28) to put smb against smb настроювати кого-небудь проти кого-небудь; нацьковувати кого-небудь на кого-небудь29) to put smb out of smth виганяти кого-небудь звідки-небудь; видаляти, усувати кого-небудь звідки-небудь30) to put smb to /on/ smth спонукувати кого-небудь до яких-небудь дій, змушувати кого-небудь робити що-небудь; to put smb; smth to smth піддавати кого-небудь, що-небудь чому-небудьto put smb to trial — порушувати проти кого-небудь справу в суді
31) to put smb through smth змусити кого-небудь пройти через що-небудь; піддати кого-небудь чому-небудь32) to put smb in (to) a state, in a condition приводити кого-небудь у який-небудь стан, ставити кого-небудь у яке-небудь положенняto put smb into a fright — налякати кого-небудь; to put smb out of a state, out of a condition виводити кого-небудь з якого-небудь стану або положення
to put smb out of business — розорити, погубити кого-небудь
33) to put smth in (to) a state приводити що-небудь у який-небудь станto put smth into operation — увести в експлуатацію; to put smth out of a state виводити що-небудь з якого-небудь стану
34) to put smth in motion / in (to) action / приводити що-небудь у рух, у дію, пускати що-небудь у хід; to put smth in (to) practice /in (to) force, into life / вводити що-небудь в силу; здійснювати що-небудь35) to put smth in order / into shape / приводити що-небудь в порядок, упорядковувати; to put smb in (to) shape привести кого-небудь у ( відмінну) форму37) to put smb down for /as / smb вважати кого-небудь ким-небудь; приймати кого-небудь за кого-небудь іншого38) to put smb up to smth інструктувати кого-небудь по відношенню до чого-небудь; інформувати кого-небудь про що-небудь; спонукувати, підбурювати, підштовхувати кого-небудь до чого-небудь39)to put smb on to smth — сказати кому-небудь про що-небудь, підказати кому-небудь що-небудь; підучити, підмовити, підбити кого-небудь зробити що-небудь
40) to put smb on to smb рекомендувати кому-небудь кого-небудь; зв'язувати кого-небудь з ким-небудь41) to put smb off smth відмовляти кого-небудь від чого-небудьIII [pet] = putt I IV = putt II -
9 політологія
ПОЛІТОЛОГІЯ, політична наука - у сучасному розумінні терміном "П." (політична наука) позначають цілу сукупність різних галузей дослідження та різних теорій, спрямованих на пізнання політики. Розгалуженість на розділи та науки є причиною того, що часто говорять не про одну політичну науку, а про політичні науки. До найважливіших політичних наук належать: політична історія, політична соціологія, політична психологія, політична економія (економіка), політична географія, політична демографія, політична антропологія та компаративні політичні дослідження О. крім того, до основних розділів П. сьогодні відносять особливі ділянки дослідження: політичні установи, політичну поведінку, державне адміністрування, міжнародні відносини. Назвою "П." сьогодні об'єднують різноманітні політичні дослідження, які відрізняються не тільки предметно, а й теоретично та методологічно. Термін "політична наука" був уведений у слововжиток, аби протиставити позитивну науку про політику політичній філософії. До політичної науки у період її становлення ставили такі самі вимоги, як і до природничих наук: її узагальнення повинні ґрунтуватися на фактах (бути індуктивними); П. повинна бути здатною здійснювати передбачення, які можна підтверджувати (спростовувати) з допомогою фактів; П. повинна бути ціннісно-нейтральною ("об'єктивною", "позаідеологічною"). У 50 - 60-ті рр. XX ст. методологічною основою політичної науки став біхевіоризм. Хоча біхевіоризм виник у 20-ті рр. XX ст. у США як напрям емпіричної психології (Вотсон, Скінер), але у 50 - 60-ті рр. методи біхевіоризму були застосовані у П.; у такий спосіб прагнули подолати переважання психологічних, моральних та формально-правових підходів. Біхевіоризм відіграв корисну роль у підвищенні уваги до поведінки, зокрема до поведінки груп, у різних ситуаціях, підвищив роль емпіричних методів у П. - в тім числі застосування кількісних, математичних методів. Але позитивістська обмеженість біхевіоризму призвела у П. до втрати її методологічної цілісності та до появи цілої серії різних методологій та теорій - теорії груп, системного та структурно-функціонального аналізу, теорії прийняття рішень, теорії раціонального вибору, теорії ігор, економетрики тощо. Безсумнівно, сьогодні існують безперечні підстави вважати, що П. існує, принаймні, як певна дисципліна. Мається на увазі певний інтелектуальний рух, кооперація людей, які називають себе політичними науковцями; ця кооперація ґрунтується на визнанні певних критеріїв професійності та етичних норм, прийнятих у науковій діяльності. Ці норми знаходять своє реальне втілення у наявності певного простору спілкування, в існуванні комунікативної спільноти: існує велика кількість періодичних видань, проводяться круглі столи, конференції, конгреси, в тім числі на міжнародному рівні. Важливу роль у координації цього руху та в його самоусвідомленні відіграє Міжнародна асоціація політичних науковців (IPSA - International Political Science Association). П. є предметом викладання, і в цьому розумінні вона теж є дисципліною. Потреби викладання підштовхують науковців до визначення хоча б у загальних рисах її структури та змісту. Одначе існування П. як дисципліни ще не означає, що вона є чимось цілісним у методологічному та теоретичному відношенні З. аперечення ідеї єдності методу (методологічної єдності суспільних наук) стало важливою додатковою обставиною, яка привела до змін у розумінні того, що слід вважати теорією в суспільних науках З. окрема, визнання того, що у суспільних науках не можна нехтувати інтенціональністю (тобто інтересами, уявленнями, ціннісними орієнтаціями, які мотивують будь-який вчинок), спричинилося до підвищення ролі герменевтичних методів у суспільних науках. Серед тих позицій, які визнають можливість політичної науки як такої, можна виокремити принаймні три найважливіші. Першу обстоюють ті науковці, які намагаються забезпечити методологічну єдність політичної науки, пропонуючи певний варіант теорії, що, з їхнього погляду, здатна виконувати роль об'єднувальної парадигми для П. Одначе домінування тих чи тих парадигм переважно означене часовими та географічними межами. Визнання цього безперечного факту привело до утвердження позиції плюралізму, коли вислів "політичні науки" вважають висловомпарасолькою, який позначає тільки деяку сукупність різних методів та теорій. Таку позицію, зокрема, можуть розвивати в руслі філософії деконструктивізму К. райній формі плюралізму методологій та теорій протистоїть поміркованіша та більш виправдана позиція. Її суть полягає в погляді на різні методології та теорії як на взаємодоповнювальні (її також визначають як "синергетичну" різних методологій та теорій).В. Лісовий -
10 прагматизм
ПРАГМАТИЗМ ( від грецьк. πραγμα - річ, факт, діло, користь) - філософський напрям кін. XIX - XX ст.; найбільш характерний для амер. філософії. Витоки ідей П. - у філософському вченні Пірса, який у 1878 р. увів і сам термін "П." як назву для своєї теорії значення. Подальшого розвитку П. здобувся в емпіричному прагматизмі Джеймса, інструменталізмі Дьюї, операціоналізмі Бриджмена, концептуалізмі Льюїса, гуманізмі Шиллера та ін. Як один із напрямів філософії Модерну П. претендує на проект "реконструкції філософії", який ґрунтується на критиці традиції європейської метафізики, зокрема дуалістичної філософії Декарта. Картезіанському пропедевтичному скептицизмові П. протиставляє концепцію віри; вченню про інтелектуальну інтуїцію - її прагматистське тлумачення; раціоналістичному критерію ясності ідей - виявлення їхніх значень через зведення змісту до практичних наслідків. У праксеології П. вивищує адаптивний аспект практичної діяльності, тоді як марксизм - радикально-перетворювальний. "Принцип Пірса" ставить знання у відношення до практичних наслідків дії, які спричиняються у процесі пізнання. Когнітивний процес переміщується від метафізичного осягнення істини до пошуку логічних значень, тобто у площину епістемології. Людина у ситуаційно-психологічному контексті пізнання рухається від сумніву до віри. Ідеї П. систематизував, виклав та популяризував Джеймс, який, крім того, створив і власну оригінальну теорію П. П. Джеймса спирався на його філософію радикального емпіризму, психологію функціоналізму та тлумачення релігійного досвіду як необхідного елемента життя людини та її практичних дій. Дотримуючись емпіристської концепції П., його англ. представник Шиллер критикував інтелектуалізм за нехтування людиномірними засадами досвіду й істини Н. им здійснюється дистинкція психологічних, емпіричних, математичних та логічних аспектів істини. Її прагматистське розуміння знайшло концентрований вираз у максимі - "Істина має працювати". Інструменталістська концепція П. Дьюї переносить увагу із внутрішніх на зовнішні, об'єктивні чинники емпіричного досвіду. Пізнання розглядається лише у реальному контексті дослідження як певний конфліктний екзистенційний акт. Інструменталізм Дьюї залишає поза увагою метафізичні пошуки адекватності між ідеями та речами і зосереджується на питанні про придатність ідей бути інструментами оптимального вирішення проблемних ситуацій. До загальноконтекстуалістських відгалужень інструменталізму відносяться концепції Мура, Мерфі, Пеппера. Соціальний аспект П. виокремлюють Браун, Бода, Кален, Дж. Mid, Морріс, Хук та ін. Операціоналістська концепція Бриджмена адаптує досвід інструменталізму до методологічних проблем сучасної фізики. Ретроспективний аналіз теоретичної еволюції П. здійснив Льюїс. Подальша еволюція прагматистської логіки наукового дослідження привела до синтезу П. з ідеями аналітичної філософії Гудмена, Куайна. Традиції П. знайшли ґрунт також у постмодерній концепції деконструкції у філософії Рорті.В.Головко -
11 orientation
n1) орієнтація; орієнтування2) координування3) військ. політична інформація4) напрям на схід5) перен. розташування (відносно чогось); спрямування в певний бік6) мор. визначення місця (судна)7) здатність розібратися у навколишньому світі (психіатрія)orientation officer — амер., військ. офіцер-пропагандист серед особового складу
* * *n1) орієнтування, орієнтація; орієнтування (карти, планшета)2) напрямок, курс; орієнтація4) вiйcьк. політична інформація5) напрямок на схід; розташування ( щодо чого-небудь); напрямок у певну сторону6) мop. визначення місця ( судна)7) пcиx. здатність розібратися в навколишньому світі -
12 predetermine
v1) визначати наперед; зумовлювати2) заздалегідь визначати (підраховувати)3) впливати (на когось); викликати упередження4) спрямовувати у певному напрямі (чиїсь дії)* * *v1) визначати наперед, прирікати2) заздалегідь визначати, підраховувати3) впливати ( на кого-небудь); направляти ( чиї-небудь дії) у певний бік -
13 run
I1. n1) біг, пробігon the run — а) на ходу; в русі; б) похапки, поспішаючи
to be on the run — квапливо відступати, тікати
to break into a run — побігти, кинутися навтіки
to go for a run — а) пробігтися; б) проїхатися (на автомашині, трамваї тощо)
2) нетривала поїздка3) маршрут; рейс4) перехід5) зал. перегін6) ав. політ; переліт7) пройдена відстань; відрізок шляху8) ав. відрізок траси10) стежка (прокладена тваринами)11) здатність бігати13) напрямthe run of the mountains is S. W. — гори простягаються на південний захід
19) (попередній тип (сорт, розряд)20) попит22) загін, кошара; вольєра23) потік, струмок24) приплив (води тощо)25) обвал, зсув26) схил, траса27) труба, жолоб28) довжина (дроту, труби)30) амер. двоє жорен млина32) муз. рулада34) хід, перебіг35) демонстрування, показ, перегляд (фільму тощо)36) провезення (контрабанди)37) ав. заходження на ціль (тж bombing run)38) амер. спущена петля на панчосі◊ at a run — підряд, один за одним
◊ in the long run — кінець кінцем, зрештою; загалом
◊ to go with a run — іти як по маслу
◊ the run of one's teeth — безплатне харчування
2. adj1) рідкий, розплавлений; розтоплений2) виливаний, литий3) відціджений, відфільтрований4) контрабандний5) скислий, скипілий6) збіглий◊ run coal — м'яке (рядове) вугілля
◊ run fish — риба, яка припливла у прісну воду на нерест
IIv (past ran, p.p. run)1) бігти, бігатиto run for smb. — збігати за кимсь
2) гнати, підганяти, квапити3) тікати, рятуватися втечеюto run for one's life — розм. бігти щосили
4) рухатися, котитися, ковзати5) ходити, курсувати, плавати6) рухатися, пересуватися (з певною швидкістю)7) з'їздити (кудись) ненадовго8) ав. робити пробіг (розбіг)9) ав. заходити на ціль11) пронестися, промайнути (про думку)12) швидко поширюватися13) простягатися, розкидатися14) повзти, витися (про рослини)15) прокладати, проводити (лінію тощо)16) бути чинним протягом певного строку17) поширюватися на певну територію; бути чинним на певній території18) бути в обігу (про гроші)19) текти, литися, сочитися; струменіти; впадати20) протікати, текти, бути нещільним21) розливатися, розпливатися (по поверхні)22) танути23) зливатися (в одно ціле), об'єднуватися24) лити, наливати25) крутитися; обертатися26) торкатися (якоїсь теми тощо — on, upon)27) гласити, говорити; йтися (про щось)hor telegram runs... — у її телеграмі йдеться про...
28) долати (перешкоду)29) линяти31) штукатурити32) керувати, управляти33) водити (про транспорт)35) працювати, діяти (про машину)37) відправляти на лінію (за маршрутом)38) проводити (змагання)39) брати участь (у змаганнях)40) посідати місце (у змаганні)42) іти (про фільм, п'єсу)43) перевозити, транспортувати47) друкувати, публікувати48) балотуватися49) виставляти (кандидатуру)50) вводити (в товариство)51) базікати, патякати52) спускатися (про петлю на панчосі)53) зметувати (сукню тощо)54) іти (на нерест)57) відставати (про кору дерева)59) розм. скисати, зсідатися (про молоко)61) ставати, робитисяto run dry — а) висихати; б) видихатися
to run high — а) зростати; б) хвилюватися (про море)
to run low — а) знижуватися; б) закінчуватися
to run short — підходити до кінця, вичерпуватися
to run mad — збожеволіти, з'їхати з глузду
to run wild — а) рости без догляду; не здобути освіти; б) бурхливо розростатися; в) мати нестримний характер
62) бути□ run about — а) метушитися; бігати туди й назад; б) гратися, пустувати
it's late, I must run along — уже пізно, я мушу йти
run along! — а) ну біжи!, біжи пограйся! (звернення до дитини); б) іди геть!
□ run away — а) тікати; дременути; б) понести (про коня); в) набагато випередити (інших); відірватися (від інших учасників змагання)
□ run away with — а) привабити, захопити; б) захопитися; в) прийняти необдумане рішення; г) розтринькати (гроші)
□ run back — сягати; брати початок
□ run down — а) зупинятися (про машину); закінчуватися (про завод у годиннику); б) розряджатися (про батарейку); в) розкручуватися (про пружину); г) перевтомлюватися; д) наздоганяти; є) розшукувати; є) збивати (автомашиною перехожого); ж) третирувати (когось)
□ run in — а) забігти, заглянути, заїхати (до когось, кудись); б) підійти (до станції — про поїзд); в) арештувати; ув'язнити; г) провести кандидата (на виборах); д) кидатися врукопашну; є) мор. втягувати, забирати всередину; є) друк. включати додатковий матеріал
□ run off — а) утекти; б) відхилятися (від теми); в) не справляти враження; г) відціджувати; спускати (воду); д) друкувати (тираж); є) проводити змагання
□ run on — а) продовжуватися, тривати; б) писатися разом (про букви)
□ run out — а) вибігати, вискакувати; б) викотити; в) витікати; г) закінчуватися; виснажуватися; вичерпуватися; д) видихатися (під час бігу); є) набрати потрібну кількість очок
□ run over — а) переливатися через край; б) переглядати, перебігати (щось очима); в) торкатися (чогось); г) повторювати; д) переїхати, задавити (когось)
□ run up — а) піднімати; б) підніматися; в) швидко рости, збільшуватися; г) (to) доходити (до чогось), сягати (чогось); д) збільшувати ціни; є) робити (щось) нашвидкуруч; є) під'їжджати, підходити, підпливати; ж) зметувати (сукню); з) збігатися (про тканину)
◊ also ran — невдаха
◊ to run errands — бути на побігеньках
◊ to run (a) temperature — мати високу температуру
◊ to run smb. into difficulties — поставити когось у скрутне становище
◊ to run (up) on rocks — а) зазнати краху; б) наштовхнутися на нездоланну перешкоду
◊ to run a ship aground — посадити корабель на мілину
◊ to run to cover — уникнути небезпеки
◊ to cut and run — утекти, дременути
◊ to run (up) bills — заборгувати
◊ to run across smb., smth. — випадково натрапити на когось, на щось; наштовхнутися на когось, на щось
◊ to run against (into) smth. — налетіти (наскочити) на щось; зіткнутися з чимсь
◊ to run against smb. — виступати проти когось
◊ to run one's head against a wall — а) стукнутися головою об стіну; б) перен. битися головою об стіну
◊ to run at smb., smth. — нападати (накидатися) на когось, на щось
◊ to run into debt — залізти в борги
◊ to run into trouble — потрапити в біду
◊ to run into smb. — випадково зустріти когось
◊ to run out of smth. — залишатися без чогось
◊ we ran out of petrol — у нас закінчилося пальне
◊ to run a thread through an eyelet — втягти нитку в голку
◊ to run a pen through smth. — закреслити щось ручкою (олівцем)
◊ to run to smth. — а) мати схильність до чогось
◊ to run to any length (to anything) — піти на що завгодно; б) вистачати, бути достатнім
◊ our fund won't run to a summer holiday — наших грошей не вистачить на літній відпочинок
◊ I can't run to that — я не можу собі цього дозволити
◊ to run on (upon) smth. — несподівано натрапити на щось
◊ to run smb. up to town — відвезти когось у місто
◊ to run with the hare and hunt with the hounds — присл. служити і нашим, і вашим; вести подвійну гру
* * *I [ren] n1) біг, пробігat a run — бігцем; втеча; безладний відступ; втеча; перебування в бігах; коротка прогулянка (пішки, на коні); пробіжка
3) рейс, маршрут4) перехід; зaл. перегін; aв. політ; переліт5) пройдена відстань; відрізок шляху; зaл. пробіг (локомотива, вагона); aв. відрізок траси6) aв. пробіг ( при посадці); розбіг ( при зльоті)7) стежка ( прокладена тваринами); колія ( слід від транспорту)8) період, відрізок ( часу), смуга9) напрямок; гeoл. напрямок рудної жили12) cпopт. ( у крикеті е бейсболі) одиниця рахунку; перебіжка; очко за перебіжку14) кapт. ряд, серія15) середній тип, сорт або розрядthe common /general, ordinary/ run of men — звичайні, пересічні люди
16) попит17) дозвіл, право користуватися ( чим-небудь)18) загін ( для овець); вольєр ( для курей); aвcтpaл. пасовище, для овець; aвcтpaл. скотарська ферма19) aмep. струмок, потік20) сильний приплив ( води); aмep. струмінь ( рідини); витікання21) схил, траса22) обвал, зсув23) труба, жолоб, лоток ( для води)24) довжина (проводу, труб)26) хід риби на нерест; риба, яка нереститься28) мop. кормове загострення ( корпуса)29) мyз. рулада30) хід, робота, дія (мотора, машини)31) перебіг, хід ( подій)32) демонстрація, показ, перегляд (фільму, спектаклю)33) провезення ( контрабанди)34) aв. заходження на ціль ( bombing run); aмep. спущена петля ( на панчосі)at a run — підряд, один за одним
II [ren] ain the long run — зрештою; в остаточному підсумку; загалом
1) рідкий; розплавлений; розтоплений2) вилитий у розплавленому стані; литий3) відціджений, відфільтрований6) cпeц. м'який7) дiaл. зсілий, скислий ( про молоко)III [ren] v(ran, run)1) бігти, бігати2) гнати, підганяти3) тікати, рятуватися втечею (run away, run off)4) рухатися, котитися, ковзати; aмep. катати в автомобілі ( кого-небудь)5) ходити, іти, курсувати, плавати; рухатися, іти ( з певною швидкістю); з'їздити ( куди-небудь) на короткий термін; aв. робити пробіг, розбіг; aв. заходити на ціль7) проноситися, миготіти8) ( швидко) поширюватися9) тягтися, простиратися, проходити, розстелятися; повзти, витися ( про рослини)10) проводити, прокладати11) бути дійсним на певний термін; поширюватися на певну територію, діяти на певній території; бути в обігу ( про гроші); супроводжувати ( що є неодмінною умовою)12) текти, литися, сочитися, струменіти; протікати, текти; розливатися, розпливатися; танути, текти; ( into) зливатися, переходити ( у що-небудь)13) лити, наливати14) обертатися; (on, upon) торкатися ( якої-небудь теми); ( over) злегка торкатися до ( чого-небудь)15) говорити, гласити16) проходити; долати ( перешкоду)17) линяти18) aмep., aвcтpaл. дражнити ( кого-небудь), приставати ( до кого-небудь), смикати ( кого-небудь)19) бyд. покривати штукатуркою 1121) управляти ( автомобілем); водити ( автобус); водити корабель без конвою ( під час війни)23) працювати, діяти ( про машину)25) проводити (змагання, перегони; run off); брати участь (у змаганнях, у перегонах); займати місце ( у змаганнях)26) демонструвати, показувати (п'єсу, фільм); іти (про п'єсу, фільм)27) перевозити, транспортувати ( вантаж); провозити контрабандою29) піддаватися (ризику, небезпеці)30) друкувати, опубліковувати, поміщати (у газеті, журналі)31) балотуватися ( па посаду); виставляти ( кандидатуру)32) виконувати ( доручення)33) базікати34) спускатися ( про петлю)38) відставати ( про кору дерев)39) ударити ( по кулі), покотити ( кулю- у більярді)40) дiaл. скисати, зсідатися ( про молоко); квасити, приводити до зсідання ( молоко)41) to run across smb; smth випадково зустріти кого-небудь, що-небудь, випадково зустрітися з ким-небудь, чим-небудь; натрапити на кого-небудь, що-небудь42) to run against smth натрапляти, налітати, наскакувати на що-небудь, зіштовхуватися з чим-небудь43) to run against smb іти, діяти, виступати проти кого-небудь44) to run smth against smth зштовхнути що-небудь з чим-небудь; стукнути чим-небудь об що-небудь47) to run into smth налітати, наскакувати, натрапляти на що-небудь, зіштовхуватися з чим-небудь; попадати в яке-небудь положенняto run into debt — залізти в борги; досягати певної кількості, обчислюватися певною сумою
48) to run into smb випадково зустріти кого-небудь, натрапити на кого-небудь49) to run smth; smb into smth устромляти, вганяти, втикати що-небудь у що-небудь; уводити, ставити кого-небудь у що-небудь50) to run smth; smb into smth; smb зіштовхнути що-небудь, кого-небудь з чим-небудь, ким-небудь; змусити що-небудь, кого-небудь налетіти, наскочити, натрапити на що-небудь, на кого-небудь52) to run out of smth вичерпувати запас чого-небудь; вичерпуватися ( про запаси)54) to run smth through smth просмикувати, пропускати що-небудь через що-небудь55) to run smth through smb, to run smb through with smth простромлювати, проколювати кого-небудь чим-небудь56) to run through smth швидко прочитувати /переглядати/ що-небудь; повторювати (особл. коротенько); репетирувати; витрачати ( гроші)57) to run over smth швидко переглядати, перебігати ( що-небудь очима); повторювати; репетирувати; прослуховувати актора, який читає роль58) to run to smth тяжіти до чого-небудь, мати схильність до чого-небудь; досягати (суми, цифри)59) to run (up) on smth зненацька, раптово зустрітися з чим-небудь, натрапити, наскочити на що-небудь60) to run smth (up) on smth наштовхнути на що-небудь, змусити наїхати на що-небудь62) to run with smb; aмep. спілкуватися з ким-небудь; водити компанію з ким-небудь63) to run counter to smth суперечити, іти врозріз з чим-небудь ІІІ А як дієслово-зв'язка в складеному іменному присудку64) ставати, робитисяto run low — знижуватися, опускатися; виснажуватися, висихати, закінчуватися; кінчатися
65) бути, бувати66) мати -
14 on
[ɒn] 1. prepthe book is on the table — кни́жка на столі́
б) місце розташування біля якогось водного простору на, бі́ляthe city lies on lake Ontario — мі́сто розташо́ване на о́зері Онта́ріо
в) напрям наthe girl threw the doll on the floor — ді́вчинка ки́нула ля́льку на підло́гу
а) певний день, дату, точний момент у, вon Sunday — у неді́лю
on the 1st of September — пе́ршого ве́ресня
б) послідовність, черговість настання дій пі́сля, поon his return from school we went to a garden — пі́сля то́го, як він поверну́вся зі шко́ли, ми пішли́ в сад
в) одночасність дій під час, про́тягомI met him on my way home — я зустрі́в його́ по доро́зі додо́му
3) вказує на мету, об'єкт дії у, на, про́тиon business — у спра́ві
to rise on enemies — підніма́тися про́ти ворогі́в
4) вказує на стан, процес, характер дії у, на, підon sale — у про́дажу
to be on the move — бу́ти на нога́х
on the trial — під слі́дством
5) вказує на підставу, причину, джерело з, на, у, заon good authority — з достові́рного джерела́
on that ground — на цій підста́ві
I borrowed a textbook on my friend — я взяв підру́чник у сво́го дру́га
6) у (складі, числі)he came here on the delegation — він прибу́в сюди́ у скла́ді делега́ції
7) про, що́до, у, в, зthis is my opinion on that question — така́ моя́ ду́мка з цьо́го пита́ння
a book on history — кни́жка з істо́рії
8) за, на (щось)2. adv вказує наhis family lives on 15 pounds a week — його́ сім'я́ живе́ на 15 фу́нтів про́тягом ти́жня
1) рух далі, впередI sent my luggage on — я посла́в свій бага́ж впере́д, заздалегі́дь
2) продовження, розвиток діїthe battle is on — бій трива́є
from this day on — з цьо́го дня
she had a white dress on — вона́ була́ в бі́лій су́кні
5) вистави, що йдуть в театрахwhat is on in Kyiv this winter? — які́ виста́ви йдуть у Ки́єві ціє́ї зими́?
-
15 гедонізм
ГЕДОНІЗМ ( від грецьк. ηδονή - задоволення) - напрям в етиці, згідно з яким критерієм моралі та принципом її пояснення є досягнення насолоди. Прагнення до насолоди тлумачиться як природна властивість людини, джерело й мета її вдосконалення. Засновник Г. - давньогрецьк. філософ Аристип з Кірени, який вважав, що добро і зло цілком можна звести до насолоди або страждання. Як учень Сократа, Аристип не абсолютизує безпосереднє чуттєве задоволення і в процесі його досягнення надає значної ваги чинникові раціонального самоконтролю. Тому людина не повинна перетворюватися на раба власного задоволення, а істинну насолоду у змозі отримати лише мудрець. У Епікура Г. поєднується з елементами евдемонізму. Основою задоволення як кінцевої мети людини постає свобода від тілесних страждань і душевних тривог. Епікур розрізняв пасивне (атараксія) та активне задоволення (радість). В епоху Середньовіччя Г. протиставлявся аскетизму. Увага до Г. відновлюється за доби Відродження, з поверненням інтересу до проблем земного призначення людини. В епоху Просвітництва засади Г. знайшли певний вияв у філософії Гоббса, Ламетрі, Гельвеція, згодом - в утилітаристських концепціях Бентама, Дж. Cm. Мілля. В XX ст. деякі ідеї Г. схвалювали Сантаяна, Шлік та ін. Згідно з фройдизмом, принцип насолоди є суттєвою підвалиною людської поведінки у дусі гедоністичної етики. Послідовна критика Г. через допущення т. зв. "натуралістичної помилки" (редукція добра та інших етичних категорій до певного класу "натуральних" об'єктів) була здійснена Муром. Філософи франкфуртської школи, зокрема, Маркузе, також припускалися висновків у дусі гедоністичної етики. -
16 контекст
КОНТЕКСТ - у найширшому значенні - сукупність деяких обставин, від яких залежить значення або сенс будь-якого знака, вислову, тексту, дії. У випадку словесних знаків (будь-яких висловів та текстів) розрізняють лінгвістичний та позалінгвістичний (ситуативний) К. Лінгвістичний К. - це текст, який оточує будь-який вислів (слово, фразу, частину тексту), що впливає на значення даного вислову. Коли говорять, що в даному К. даний вислів має таке-то і таке значення, то мають на увазі ту частину тексту, яка впливає на значення вислову. Позалінгвістичний (ситуативний) К. - це сукупність деяких обставин, від яких залежить значення деякого вислову чи тексту. Сьогодні до цих обставин відносять різного роду неартикульовані передумови, традиції, конвенції, мову тощо Ж. ест, як деякий знак, набуває значення тільки з урахуванням сукупності обставин (ситуації), за яких хтось вказує на щось. Сенс окремих фраз, формулювань, ідей, текстів, як правило, змінюється у зв'язку зі зміною суспільно-історичної ситуації. Живучість текстів залежить від того, наскільки їм притаманний певний сенс, який не вичерпується їхньою "вписаністю" в дану суспільно-історичну ситуацію; одначе актуалізувати текст можна тільки шляхом його "деконтекстуалізації" і наступної його "реконтекстуалізації", тобто такого його перетлумачення, яке дозволяє тексту "працювати" в новій суспільно-історичній ситуації (як цей процес описав Рикер). Роль К. залежить від особливостей даної сфери діяльності. Розв'язання теоретичної проблеми не залежить безпосередньо від ситуативного К. (якщо це розв'язання не стає практичною проблемою для даної особи чи групи осіб): в який би час і в якій би ситуації теоретична проблема не була розв'язана, це оцінюють як досягнення Р. озв'язання практичної проблеми суворо прив'язане до певної практичної ситуації (обмеженої в часі): невчасне розв'язання практичної проблеми часто означає нерозв'язання проблеми взагалі Щ. оправда, різні практичні завдання мають неоднаковий "запас" часу для свого розв'язання: широкомасштабні суспільні реформи, як правило, розраховані на деяку історичну перспективу, тобто на ширший діапазон часу (одначе зволікання може мати дуже негативні наслідки, часто такі, що їх потім важко компенсувати). Увага філософів до К. зросла у зв'язку з т. зв. лінгвістичним поворотом у філософії та інтенсивним розвитком семіотичних досліджень. Сьогодні загальноприйнятим стало поняття контекстуального визначення терміна (на відміну від класичних способів визначення), впроваджене почасти завдяки операціоналізму. У філософії XX ст. з'явився особливий напрям під назвою "контекстуалізм", який визнає вирішальну роль лінгвістичного, суспільно-історичного та культурного К. у розумінні явищ, текстів, понять, ідей, цінностей.В. Лісовий -
17 метаетика
МЕТАЕТИКА - напрям етики, що сформувався у річищі сучасної аналітичної філософії; різновид дискурсу щодо змісту етичних висловлювань та аргументації. М. залишає поза увагою мотивацію етичного вчинку, тим самим пориваючи із традицією формальної етики як складової практичної філософії. За допомогою аналітичних засобів вона прагне дослідити логіку та мову моралі, що становлять певний метарівень моралі. М. як теорія значень включає ряд положень: натуралізм у визначенні"добра" як такого, що "може приносити якомога більше задоволення"; інтуїціонізм (Мур), що стверджує: "добро" є неемпіричною простою властивістю, яка не підлягає логічному аналізові і визначенню; емотивізм (Айєр, Рассел, Стивенсон), який вбачає значення етичного висловлювання у тому, що почуття того, хто промовляє, втілене у мовному виразі, приводить (або не приводить) до появи у слухача цього-таки почуття. Теорія обґрунтування М. містить моралістичні положення, які набувають певного значення, коли стають логічним консеквентом (Гейєр). За визначенням, положення М. мають бути нормативно нейтральними, беззмістовними висловлюваннями щодо "доброго" та "поганого". Між моральними судженнями встановлюються відношення адекватного тематизування, що вказує на наявність ясних критеріїв моральної аргументації.Т.Аболіна -
18 метод художній
МЕТОД ХУДОЖНІЙ - естетична категорія, що позначає історично обумовлений спосіб створення творів мистецтва, побудований на певній усвідомленій і раціонально визначеній системі принципів і прийомів відбору, узагальнення та художнього перетворення життєвого матеріалу. Поняття М.х. часто ототожнюють із творчим методом. Основою такого ототожнення є їх усвідомлення художниками і раціональна обґрунтованість. У той час як творчий метод є характеристикою індивідуального творчого процесу, який може мати певні особливості і не зводитись до певного художнього методу, М.х. є характеристикою конкретно-історичних особливостей художнього процесу і лежить в одній площині з поняттями "художня епоха", "художній напрям", "художня течія", "художній стиль", які характеризують художній процес в цілому. В новоєвропейській філософії проблема методу вперше порушується Декартом, який у філософському трактаті "Міркування про метод" виклав принципи раціоналізму - необхідність визначення принципів або перших начал як вихідного пункту наукового пізнання. Ці принципи лягли в основу класицизму в мистецтві (Буало). Поява поняття "М. х." значною мірою обумовлена розвитком теоретичної рефлексії щодо художнього і творчого процесу, ототожненням мистецтва з наукою на підставі розуміння мистецтва як однієї з форм пізнання дійсності (Гегель). Певна свідома установка на дослідження людини і суспільства засобами мистецтва із сфери естетичної теорії проникає у творчу майстерню художника і змушує його свідомо ставитись до тих специфічних прийомів творчості, які раніше формувались інтуїтивно. Термін "метод" щодо мистецтва вперше застосовує Гете, але активно його починають вживати стосовно "реалізму" як певного художнього напряму С. аме для художників цього напряму стає характерним усвідомлений підхід до творчого процесу, значною мірою пов'язаний із впливом позитивного наукового знання про суспільство і людину. Формування історичного погляду на людину і суспільство суттєвим чином позначається на розумінні людини, сутність, поведінка, психологія якої визначаються конкретно-історичними обставинами життя. Це певним чином позначається на загальній картині мистецтва, для якого характерним стає переважний розвиток літератури, оскільки лише засобами літератури стає можливим створити образ людини як процес її становлення та змін, обумовлених загальною соціокультурною динамікою. Починаючи із Золя, який теоретично обґрунтував специфіку методу "натуралізму", поява нових течій у європейському мистецтві зазвичай супроводжувалась і появою "художніх маніфестів", в яких художники формулювали своє бачення "відношення мистецтва до дійсності" і обґрунтовували свої художні та творчі методи. Багатоманітність та принципова розбіжність художніх течій модернізму та постмодерну певною мірою пояснюються і зрослою теоретичною самосвідомістю сучасних художників, які самостійно визначаються в своїх естетичних теоретичних засадах. Категорія М.х була предметом серйозних наукових дискусій між радянськими та західними естетиками (Гароді) у зв'язку з теорією "соціалістичного реалізму", яка була однією з найзаідеологізованіших у радянській естетиці. В західній естетиці категорія М.х. не має широкого застосування у зв'язку з поширенням концепцій про інтуїтивну, позасвідому природу творчості, яка не керується раціональними засадами. Визнаючи велике значення інтуїтивних та позасвідомих моментів в творчому процесі, не можна заперечувати і наявність (особливо в умовах панування наукових, раціональних засад діяльності людини в сучасній культурі) пануючих в певний історичний період усвідомлених та раціональних принципів художньої діяльності. Очевидно, саме тому категорія М.х. використовується переважною більшістю естетиків для характеристики новоєвропейського етапу розвитку мистецтва. -
19 універсалії
УНІВЕРСАЛІЇ ( від лат. universalis - загальний) - загальні поняття, що позначають роди і види буття. Питання про У. постало разом із платонівською теорією ідей. Платон вважав, що У. відповідають ідеї, які існують до і незалежно від речей. На противагу Платону, Аристотель підкреслював, що загальне є вторинною сутністю, яка реально виявляється тільки в одиничних речах (первинній сутності). Ці два протилежних погляди на природу У. Порфирій у своєму "Вступі" до аристотелівських "Категорій" сформулював у вигляді такої проблеми: чи У. (роди і види) існують у дійсності, чи тільки в мисленні; У. тілесні чи безтілесні; У. існують окремо від чуттєвих речей чи в них, нероздільно з ними. У Середні віки намагання дати відповідь на ці питання породило три основних вчення про У.: крайній реалізм, крайній номіналізм і концептуалізм. З позиції крайнього реалізму, У. наділялися онтологічним статусом і розглядалися в дусі платонівської традиції як ідеї, що існують "до речей". В XIV ст. реалізм набуває своєї поміркованої форми в доктрині Томи Аквінського, де У. існують "в речах" (на зразок аристотелівської "форми"). На противагу реалістичній онтологізації У., останні було проголошено суто раціональними конструктами в контексті таких філософських напрямів, як номіналізм, де У. подавалися лише як імена одиничних предметів (Росцелін, XI - XII ст.) та концептуалізм, що розглядає У. лише як продукт абстрагуючої діяльності розуму, відокремлення загальних властивостей від реальних речей, в результаті чого формується певний концепт ( Абеляр, XI - XII ст.) У. філософії XVII - XVIII ст. вчення про У. знайшло продовження у Мальбранша (реалізм), Гоббса, Берклі, Г'юма, Кондильяка (номіналізм), Локка (концептуалізм). У сучасній філософії науки проблема У. набуває нової гостроти при теоретико-множинному обґрунтуванні математики та логіки (вже в силу амбівалентності самого поняття "множина": з одного боку, воно відображає очевидно реальну множинність речей, а з іншого - "абстрактну річ", котра не є емпіричним фактом). Найбільш відомі сучасні концепції У. Вітгенштайна та Куайна.Д. Кирик, О. Гвоздік
См. также в других словарях:
бік — бо/ку, ч. 1) Права або ліва частина тулуба від плеча до стегна. •• Під бо/ком дуже близько, поруч. 2) Яка небудь сторона, стінка, площина предмета. 3) Місце, місцевість, що знаходиться не посередині, а збоку чого небудь. 4) Напрямок або… … Український тлумачний словник
лежати — жу/, жи/ш, недок. 1) без додатка, на чому, в чому. Перебувати в горизонтальному положенні, бути розпластаним усім тілом на чому небудь (про людей та деяких тварин). || У сполуч. зі словами, що вказують на особливості цього положення. || Бути… … Український тлумачний словник
ухил — у, ч. 1) Похила поверхня. || Нахил. 2) політ. Відхід від основної лінії партії. 3) Певний напрям діяльності, інтересів; спеціалізація … Український тлумачний словник
іти — (йти), іду/ (йду), іде/ш (йдеш); мин. ч. ішо/в (йшов), ішла/ (йшла), ішло/ (йшло), ішли/ (йшли); наказ. сп. іди/ (йди); недок. 1) Ступаючи ногами, пересуватися, рухатися, змінюючи місце в просторі (про людину або тварин); Іпрот. стояти, бігти. || … Український тлумачний словник
піти — I п іти див. піяти. II піт и піду/, пі/деш; мин. ч. пішо/в, шла/, шло/, мн. пішли/; наказ. сп. піди/; док. 1) Почати пересуватися, рухатися, міняти місце в просторі, ступаючи ногами (про людей і тварин); прот. стати. || Почати пересуватися… … Український тлумачний словник
роза — и, ж. 1) Кущова рослина з великими запашними квітками різних кольорів та стеблами, вкритими колючками; троянда. 2) Квітка цієї рослини. 3) Архітектурна прикраса готичних вікон або саме вікно у вигляді кола з лініями, що радіально розходяться від… … Український тлумачний словник
хід — хо/ду, ч. 1) Рух, переміщення кого , чого небудь у якомусь напрямі. || Відстань, яку можна пройти за певний час. || Швидкість руху, переміщення кого , чого небудь. •• Дава/ти за/дній хід а) рухатися назад, включивши передачу заднього ходу; б)… … Український тлумачний словник
оборот — у, ч. 1) Те саме, що оберт 1). 2) Повний повторюваний цикл у якомусь процесі; обіг. || Закінчений цикл операцій, здійснюваних засобами пересування, зв язаний з рухом туди й назад і з поверненням у вихідний пункт. •• Безготівко/вий оборо/т суми… … Український тлумачний словник
шлях — у, ч. 1) Смуга землі, признач. для їзди та ходіння; дорога. || у сполуч. зі сл. залізничний, трамвайний. Залізнична чи трамвайна колія. || також у сполуч. зі сл. водний, морський, повітряний, річковий і т. ін. Узагалі місце, простір, яким… … Український тлумачний словник
орієнтувати — у/ю, у/єш, недок. і док., перех. 1) Допомагати кому небудь визначати місце його перебування в просторі або напрям його руху. || Надавати чому небудь потрібного напряму, користуючись картою, приладами і т. ін.; спрямовувати. 2) у чому і без… … Український тлумачний словник
орієнтуватися — у/юся, у/єшся, недок. і док. 1) Визначати місце свого перебування в просторі або напрям свого руху. Орієнтуватися по карті. || Розбиратися в розташуванні чого небудь, вільно рухаючись, пересуваючись. 2) у чому, перен. Уміти розбиратися в якихось… … Український тлумачний словник